Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph <p>Журнал затверджено як фахове наукове видання з філологічних наук наказом Міністерства освіти і науки України від 16.05.2016 № 515</p> <p>Публікує нові результати наукових досліджень з актуальних питань сучасної іноземної філології (дискурсознавства, лексичної семантики, лінгвокультурології, літературознавства, термінознавства, лінгвістики тексту, лексикології, когнітивної, комунікативної та прикладної лінгвістики).</p> uk-UA Sun, 22 Dec 2019 14:50:05 +0000 OJS 3.3.0.10 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Комунікативні стратегії в дискурсі віртуальних музеїв https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/18 <p>Технологічні інновації безперервно видозмінюють культурний ландшафт і, отже, мають неабиякий вплив на спосіб нашого сприйняття та відчуття навколишнього світу. Відтоді, як з’явилися сучасні ЗМІ та новітні технології, не лише особливості нашого бачення, слухання, відчуття та мислення значно модифікувалися, а й власне розуміння історії також суттєво змінилося впродовж останніх кількох років. Інституціоналізація музею, як місця накопичення, зберігання та демонстрації минулого, – це безпосереднє вираження цього нового способу сприйняття історії. Сьогодні музеї, що є своєрідними вмістилищами знань, постійно відцифровують інформацію для того, щоб зберігати та демонструвати ці знання аудиторії відвідувачів. Відповідно, традиційна модель музеїв перебуває на етапі деформації; усе рідше й рідше музей являє собою місце, обмежене твердими стінами. Різке зростання популярності віртуальних музеїв спричинило підвищення інтересу до вивчення цього поняття з різних наукових перспектив. Нещодавно було проведено чимало досліджень цього феномену, але, на жаль, питання про методи переконання<br>аудиторії та комунікативні засоби, які використовуються у віртуальних музеях, досі залишаються абсолютно невивченими. Таким чином, новизна явища віртуальних музеїв, постійно зростаючий розвиток сервісів та послуг, які вони пропонують, та помітна нестача ґрунтовних лінгвістичних досліджень на цю тему зумовлюють актуальність<br>обраної теми та слугують достатньою підставою для детальнішого вивчення цього феномену. Об’єктом дослідження є віртуальна комунікація між музеями та аудиторією їх відвідувачів, предметом – комунікативні стратегії, що використовуються в екскурсіях віртуальних музеїв. Метою дослідження є визначення головних комунікативних<br>стратегій, що використовуються в аудіо-екскурсіях та текстових описах експонатів віртуальних музеїв світу. Отже, дослідження та аналіз комунікативних стратегій у текстах різних жанрів і тематик є досить актуальним та перспективним напрямом лінгвістичних студій в умовах стратегічної природи людської комунікації. Зважаючи на різноманіття класифікацій комунікативних стратегій та безпосередню залежність типу комунікативних<br>стратегій від типу аналізованого дискурсу, доцільним є створення окремих типологій стратегій, які б задовольняли кожен тип дискурсу індивідуально.</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>Джерела та література</strong></p> <ol> <li class="show">&nbsp;</li> </ol> Ірина Алєксєєва, Ольга Петренко Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/18 Sun, 22 Dec 2019 00:00:00 +0000 Асоціативне поле концепту TOLERANCE в англійській мовній картині світу https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/19 <p>Стаття спрямована на встановлення культурної специфіки концепту TOLERANCE в англійській мовній<br>картині світу. Толерантність розглянуто як культурно зумовлений концепт, який відіграє важливу роль у соціальній<br>взаємодії і усередині однієї культури, і в міжкультурної комунікації. Метою статті є вивчення структури<br>асоціативного поля концепту TOLERANCE та динаміки змін когнітивних ознак концепту. Концепти постійно<br>балансують між збереженням стабільних ознак і динамікою розвитку, зумовлено зміною наших знань і ставлення до<br>навколишнього світу. Вивчення таких змін актуально для сучасних когнітивних досліджень, оскільки сприятиме<br>розумінню особливостей категоризації та концептуалізації в певній лінгвокультурі. Матеріалом слугували дані<br>асоціативних словників, що фіксують часовий зріз мовної свідомості. У роботі використано метод когнітивної<br>інтерпретації, за допомогою якого всі асоціації були розділені на тематичні групи, виокремлено емоційні й<br>аксіологічні характеристики концепту, а також ознаки, які є найбільш значущими для пересічного носія мови. Отже,<br>концепт TOLERANCE має універсальні характеристики, які трапляються і в інших культурах, але також демонструє<br>риси, властиві лише англійській лінгвокультурі. Толерантність в англійській мовній картині світу розглядається як<br>регулятивна система оцінних значень, яка залежить від прийнятих у суспільстві норм. Толерантність проникає в усі<br>сфери суспільного життя, особливо яскраво вона проявляється в релігійній, політичній, навчальній сферах. Динаміка<br>змін показала, що асоціації, пов’язані з релігійною сферою, отримали низьку частотність. У політичному середовищі<br>толерантність постає в мовній свідомості не як авторитарна, а егалітарна система взаємодії всередині суспільства.<br>Асоціації, які вказували на медичне значення толерантності, майже не траплялися в даних ХХ ст., але їх стало<br>набагато більше в ХХІ ст.. Шкала толерантності в асоціативних тезаурусах коливається від ввічливої байдужості до<br>повного прийняття. І все ж в англійській лінгвокультурі толерантність асоціюється з розумом, раціональністю,<br>доброзичливим і спокійним співіснуванням. Водночас в семантичних зв’язках концепту виявляється багато оцінних<br>та емоційних значень. Додатковим засобом верифікації стали стимули, на які були отримані реакції «толерантність».<br>Це дало змогу створити мережу близьких концептів, які співвідносяться з поняттям «толерантність». На завершення<br>автор підбиває підсумки і визначає шляхи подальшого дослідження цієї проблематики.</p> Юлія Антоненко Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/19 Sun, 22 Dec 2019 00:00:00 +0000 Вивчення лексики методом ігор в контексті англомовного професійно-орієнтованого дискурсу https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/90 <p>Стаття присвячена питанню використання методу гри як одного з ефективних засобів розвитку інтегрованих мовних навичок у процесі вивчення лексики дискурсу англійської мови фахового спрямування. Мовні ігри виявилися корисними при опануванні професійного лексичного мінімуму, сприяючи покращенню результатів навчання, оскільки словник є базовими складниками мови. Розробляючи або вибираючи гру, викладач повинен брати до уваги такі критерії: її відповідність до теми та контексту заняття; рівень знань студентів та їх інтереси, а також співвідношення між видом гри, фактором часу та лексичними одиницями, визначеними для опрацювання. Важливими є також чинники, які стосуються кількості студентів, залучених до гри, та обстановки у класі. Як засвідчує практика, найефективнішими є ігри, які вимагають від студентів уяви і творчості. Зазвичай навчання словникового запасу англійської мови розпочинається з окремих слів, які часто використовуватимуть студенти, після чого опановуються такі складніші лексичні одиниці; як словосполучення та фразові дієслова з подальшим переходом від загальної англійської мови до лексики дискурсу фахового спрямування. Практика використання методу гри для вивчення словника передбачає два попередні кроки: (1) розподіл студентів на групи та (2) пояснення / інструктаж щодо гри. Останнє є необхідним для того, щоб студенти зрозуміли, що їм слід робити з активним словником, зазначеним у списку. Стаття містить деякі приклади вправ із банку ігор, а також опис та обговорення потенційних результатів їх використання. Виробляючи належне ставлення до співпраці, швидке прийняття рішень та дух командної роботи, спрямованих на змістовне спілкування у професійному середовищі, ігри розвивають інтегровані мовні навички цільового фахового дискурсу. Незважаючи на те, що ігри відзначаються допоміжним характером, вони можуть сприяти процесу вивчення іноземної мови завдяки атмосфері дружнього змагання, яка їх супроводжує. Отже, навчання лексики методом гри також може бути ефективним у сфері дискурсу англійської мови фахового спрямування.</p> Інеса Байбакова, Олександра Гасько Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/90 Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +0000 Моделі комунікації в дискурсі парламентських дебатів Великої Британії Та Сша https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/91 <p>У статті висвітлено лінійні, інтеракційні та трансакційні моделі комунікації. Змодельовано етап опитування свідків у комітетах «Освіта» в дискурсі парламентських дебатів Великої Британії та США на основі трифазової моделі Клауса Брінкера і Свена Загера, яка складається зі вступної, ядерної та заключної фаз. Загальна мета комунікації, яка відбувається у трьох фазах, полягає у зміні свідомості ініціатора розмови зі стану нерозуміння на стан розуміння. Трифазова модель комунікації уможливлює також визначення змістового (тематичного) рівня обговорюваних проблем, які відображають національну специфіку дискурсу парламентських дебатів у Великій Британії та США. Проблеми, що є предметом обговорення у комітеті «Освіта» в Парламенті Великої Британії та Конгресі США, розглядаються крізь призму закону, причому у Парламенті Великої Британії коло питань є чіткішим, ніж у Конгресі США, і стосуються усіх складників процесу навчання – від підготовки кадрів до зацікавленості батьків у шкільному житті дітей. Спільними темами для обговорення в Парламенті Великої Британії та Конгресі США виявилися: 1) питання більшої довіри керівникам шкіл; 2) розвиток творчого потенціалу та професійних навичок учителів; 3) зацікавленість батьків у високо-кваліфікованій освіті дітей; 4) належна оплата роботи учителів; 5) питання надання освіти дітям з особливими потребами; 6) роль держави в системі «Освіта»; 7) бюрократія у школах. Проблематика парламентського дискурсу Великої Британії, яка відрізняється від проблематики обговорюваних тем у Конгресі США, сконцентрована на організації процесу навчання, а саме на питаннях: 1) перекваліфікації шкіл в академії; 2) відповідності дирекції школи вимогам статусу академій; 3) нерівноправності учителів шкіл та коледжів у працевлаштуванні; 4) співпраці між школами і академіями; 5) надання автономії школам. Своєю чергою, коло питань у проаналізованому комітеті «Освіта» у Конгресі США стосується більше особи учителя, що засвідчують виділені нами обговорювані питання: 1) стандартна та альтернативна підготовка учителів; 2) якість підготовчих програм учителів; 3) досконалість закону про HQT (висококваліфіковані учителі); 4) збільшення вимог та відповідальності до роботи учителів;5) відповідальність за підготовку висококваліфікованих учителів.</p> Леся Басюк Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/91 Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +0000 Oсобливості художнього моделювання шизофренічного дискурсу (когнітивний аспект) https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/92 <p>У статті проаналізовано особливості художнього моделювання шизофренічного дискурсу (літературного персонажа) крізь призму теорії свідомості (Theory of Mind). Дослідження ґрунтується на концепціях Д. Хермана, Л. Зайнштайн, М. Флюдернік, І. Боктінга. Шизофренічний дискурс (далі – ШД) розглянуто як різновид дискурсів змінених станів свідомості, під час яких «системи сприйняття» і пізнання працюють за незвичною для людини схемою в екстремальних умовах (О. Селіванова). Перша частина розвідки містить кілька теоретичних зауважень щодо використання когнітивноорієнтованих методів інтерпретації художнього твору. Формулюється висновок про те, що когнітивний підхід до художніх творів дає змогу реконцептуалізувати основні параметри класичного наративу: фокалізатор, оповідач (розповідач), просторові й часові координати, персонаж, удаваний автор. Розкрито зміст теорії свідомості (в іншій термінології «Теорія розуму», або «Теорія розуміння свідомості іншого», або «Модель психічного стану»). Головним аспектом цієї теорії є сприйняття іншого суб’єкта як інтенціонального агента; інакше кажучи, усвідомлення власного психічного стану як нетотожного психічному стану іншої людини. Матеріалом дослідження обрано другий розділ роману В.Фолкнера «Галас і шаленство» – монолог Квентіна Компсона. У другій частині дослідження формульовано таку гіпотезу: ШД вимагає постійної і безперервної взаємодії, з одного боку, «актуального можливого світу» (термін М.-Л. Райан) твору (з його незв’язними фразами, «мерехтінням» смислу, невизначеності щодо автентичності і достовірності реплік, які «спливають» у свідомості Квентіна, просторово-часовими зсувами), а, з іншого, – читача (з його когнітивною системою передачі інформації і когнітивним «механізмом» когнітивної адаптації). Ефективність цієї «гри» між читачем і ШД залежить від його чи її здібності щодо ідентифікації і моніторингу (відстеження) джерел (відправників) висловлювань і/або думок, які «спливають» або відтворюються першоособовим наратором. Останній намагається не лише розповісти те, що він бачив, чув або відчув, але й відтворити, показати те, що він відчуває, бачить, чує в цей відрізок часу. Конкретні приклади з роману демонструють, як «працює» методика пошуків джерел психічних процесів (“sourсe-monіtoring” – термін Л. Заншайн) Квентіна. Заключна частина статті окреслює перспективи використання «Теорії свідомості» в когнітивно-наратологічних дослідженнях художнього твору.</p> Олександр Бєляков Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/92 Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +0000 Tеоретичні засади дослідження комунікативної особистості песиміста https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/93 <p>Стаття присвячена висвітленню теоретичних засад дослідження комунікативної особистості песиміста на основі аналізу трактування понять «мовна особистість», «мовленнєва особистість» і «комунікативна особистість» у сучасній лінгвістиці. Установлено, що поняття мовної особистості та її структури містить у собі певні суперечності. В. В. Виноградов виокремив мовну особистість як особистість автора та особистість персонажа з опорою на створювані тексти. Г. І. Богін запропонував п’ять рівнів розвитку мовної особистості: правильності, інтеріоризації, насиченості, адекватного вибору, адекватного синтезу. Ю. М. Караулов у структурі мовної особистості виокремлював вербально-семантичний, лінгвокогнітивний, мотиваційний рівні. З’ясовано, що проблема співвіднесеності мови та мовлення є каталізатором осмислення феномену мовної особистості крізь призму понять “langue” і “parole”, що привело до виокремлення поняття мовленнєвої особистості як об’єкта вивчення лінгводидактики та теорії мовленнєвої діяльності. Виявлено, що в рамках вузького підходу до тлумачення комунікативної особистості (В. В. Красних) ця особистість визначається як конкретний учасник конкретного комунікативного акту, що діє в реальній комунікації. У рамках широкого підходу (В. П. Конецька, В. І. Карасик, В. Б. Кашкін) увага зосереджується на багатовимірності поняття «комунікативна особистість», яка тлумачиться як один із проявів особистості, обумовлений сукупністю її індивідуальних властивостей і характеристик, що визначаються ступенем комунікативних потреб, когнітивним діапазоном і комунікативною компетенцією. У психолінгвістичній концепції Й. А. Стерніна комунікативна особистість – це особистість, що характеризується конкретною комунікативною поведінкою, яка регулюється нормами і традиціями певного соціуму. Отже, засадничим чинником дослідження комунікативної особистості песиміста в сучасній англійській мові є розуміння комунікативної особистості як особи з неповторною когнітивною базою, знанням конкретної ідіоетнічної мови на вербально-семантичному та прагматичному рівнях, що володіє характеристиками, пов’язаними з вибором невербального коду комунікації та вирізняється певною комунікативною поведінкою.</p> Валентина Бойчук, Наталія Єфремова Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/93 Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +0000 Oсобливості формування англійської комп’ютерної лексики https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/94 <p>У статті узагальнено сучасні тенденціїй формування комп’ютерної лексики. Проаналізовано основні<br>способи її утворення. Окремо розглянуто способи утворення комп’ютерної термінології. Ключову роль у змінах<br>корпусу комп’ютерної лексики відіграє екстралінгвістичний чинник, а саме: інформаційна революція (розроблення<br>й упровадження новітніх інформаційних технологій). Згідно з сферою використання комп’ютерну лексику можна<br>поділити на декілька груп: загальновживана комп’ ютерна лексика; лексика користувачів інтернету; професійна<br>лексика програмістів; лексика користувачів комп’ютерних програм; лексика комп’ютерних ігор тощо. Словотвірні<br>процеси досить активно розгалужують комп’ютерну лексику, про що свідчить наявність великої кількості<br>спільнокореневих слів. Найбільш активним на сучасному етапі розвитку комп’ютерної лексики визнається<br>використання суфіксального способу словотворення. Комп’ютерна лексика поширюється і способом субстантивації,<br>і вербалізації. Деякі слова, що входять до складу комп’ютерної лексики, утворені способом телескопного<br>словотворення, при якому в слові фігурують тільки частини основ декількох слів. Можна виділити декілька видів<br>мовної компресії стосовно комп'ютерної лексики: усічення основи, стягнення основи, абревіація, акронімія.<br>Англійські комп’ютерні терміни характеризуються різною словотвірною структурою, а сааме: наявні скорочення,<br>складні слова, деривація. Розвиток сфери «віртуальної» економіки, втягнення якомога більшої кількості людей у<br>користування міжнародною комп’ютерною мережею зумовило виникнення якісно нових (цифрових) засобів масової<br>інформації, які функціонують виключно через інтернет. Цей процес зумовив появу відображення в мові таких<br>новоутворених реалій, як електронні журнали. Ця група неологізмів створена через телескопію – зрощення сталих<br>комп’ютерних морфем з елементами, які було виділено зі слів.</p> Ольга Василенкo Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/94 Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +0000 Iспанська казка українською: проблема прагматичної адаптації та меж допустимої варіативності https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/95 <p>Переклад народної казки посідає доволі специфічне місце серед жанрових стратегій перекладу художньої<br>літератури. Казка належить до периферійної художньої, на противагу високій авторській літературі. Специфіка<br>перекладу казки зумовлена ще й тим, що реципієнтом її є, головним чином, діти, а тому перекладач має враховувати<br>вікові особливості майбутнього читача його перекладу, при цьому не знехтувавши такими засадничими поняттями,<br>як адекватність та еквівалентність. Основними характерними елементами для казки можуть бути такі особливості:<br>зачин, кінцівка, часто триразове повторення дії, наявність повчального елементу, наявність дихотомії (добро – зло) та<br>відсутність детальної описовості (на противагу прозі). Щодо структурно-семантичного наповнення, то текст казки<br>має низку конвенціональних елементів, таких як сталі вирази початку казки та наявність такої конвенціональної<br>форми кінцівки. За своєю тематикою українська та іспанська казки багато в чому збігаються, залишається багато<br>такого, що все ж різнить їх, а це передусім різна мовна та концептуальна картина світу. Народна казка відображає<br>певні реалії, світобачення того чи того народу, а відтак її переклад має відобразити таку її специфіку. Стосовно<br>вербальної форми іспанської казки зазначимо, що синтаксис іспанської казки значно складніший, ніж української,<br>що спонукає перекладача періодично ділити одне складне ціле на кілька простих, замінювати інфінітивних на<br>герундіальних зворотів, тощо. Зачин та кінцівка в обох мовах мають усталені конвенціональні форми, які перекладач<br>зберігає, часто замінюючи їх на усталені українські фіксовані конвенціональні структури, проте простежується і<br>калькування іспанських конвенцій, що сприяє збереженню національного колориту. З погляду лексики порівняльний<br>аналіз виявив більшу лексичну варіативність українського перекладу порівняно з іспанським оригіналом через<br>нейтральність іспанської лексеми, що замінюються на коннотативно-марковані українські (йдеться про синонімічні відповідники). Переклад іспанської народної казки тяжіє більше до одомашнення в аспекті його структурно-<br>семантичного оформлення, проте саме лексичні реалії, побут та звичаї надають перекладеному тексту необхідного<br>національного колориту.</p> Галина Верба, Юлія Невинна Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/95 Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +0000 До питання про розмежування понять «термінологія» і «терміносистема» https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/97 <p>У статті наведено результати теоретичного дослідження щодо виділення суттєвих відмінних ознак у<br>лінгвістичних термінах «термінологія» і «терміносистема». Звернуто увагу на неадекватність використання цих<br>термінів контекстних синонімів або взагалі взаємозамінних термінів. У тексті наведено аргументи на користь<br>твердження, що вказані вище терміни не можуть бути взаємозамінними, виходячи з їхньої природи. Окремо автор<br>наголошує на недостатній вивченості терміна «терміносистема», а саме: його структури, особливостей формування і<br>взаємодії термінологічних угруповань різного ступеня впорядкування та власне термінів між собою в рамках<br>терміносистем. Новою є спроба висвітлення автором концептуальної природи понять «термінологія» і<br>«терміносистема», а саме опису безпосереднього зв’язку таких явищ концептуального характеру як концептополе і<br>фрейм та понять термінологічного апарату. Автор також окреслює фундаментальну різницю цих понять з огляду на<br>природу їх формування і походження, оскільки в одному з випадків ключову роль відіграють природні процеси<br>звуження/розширення і уточнення контекстуального значення мовних одиниць, а в іншому – відбувається<br>механічний штучний відбір, ініційований одним або декількома дослідниками з певною метою. У статті також<br>наголошується на структурно-організаційній різниці двох згаданих вище термінів. Положення дослідження,<br>викладеного в цій статі, можуть стати в пригоді вченим, які займаються питаннями корпусної лінгвістики, вченим-<br>термінознавцям і лексикографам у процесі укладання або уточнення термінологічного апарату своїх досліджень, а<br>також під час вибору можливих методів роботи, адже описана в роботі різниця ключових аспектів понять<br>«термінологія» і «терміносистема» зумовлює, в своєю чергою різні методології дослідження. Учені також зможуть<br>послуговуватись положеннями, викладеними в цій статті, для дослідження взаємодії різноманітних терміносистем у<br>межах однієї термінології, як співвідносяться терміни одних терміносистем з іншими в рамках однієї термінології, і<br>як відбувається і за яких умов міждисциплінарний перехід термінів у різні термінології.<br>Ключові слова: термін, термінологія, терміносистема, концепт, структура.</p> Валерія Гавриленко Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/97 Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +0000 Oсобливості навчання послідовному перекладу з опорою на перекладацький скоропис https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/98 <p>Викладання іноземних мов сьогодні переживає складний період переоцінки цінностей, переосмислення<br>цілей, завдань, методів та єдиних концептуальних підходів. Трансформації в політичній, економічній, культурній<br>сферах держави висувають нові вимоги до підготовки перекладачів, здатних забезпечити розвиток міждержавних та<br>міжособистісних контактів на вищому та якісному рівні. Роль перекладачів у сучасному модернізованому світі<br>важко переоцінити. Вони повинні в достатньому обсязі володіти інформаційно-комунікативними технологіями при<br>передачі інформації з рідної мови на іноземні і, навпаки, бути здатними зробити усний послідовний переклад більш<br>ефективним, оскільки цього вимагає масова інформатизація суспільства. Порівняно з усним синхронним перекладом<br>послідовний переклад дає змогу перекладачеві витрачати більше часу на аналіз та перетворення отриманої<br>інформації перед її інтерпретацією. Крім того, у процесі послідовного перекладу перекладач має можливість<br>послуговуватися своїми записами. Саме перекладацький скоропис, як додатковий засіб фіксації інформації під час<br>перекладу, викликає особливу зацікавленість. Навчання усного послідовного перекладу має включати оволодіння<br>студентами навичками перекладацького скоропису, використання якого може не лише покращити якість перекладу,<br>а й сформувати у студентів уміння швидко розділяти отриману інформацію на головну та другорядну, фіксувати й з<br>точністю відтворювати деталі повідомлення. Важливим аспектом у навчанні усному послідовному перекладу є<br>урахування індивідуально-психологічних особливостей пам’яті студента та їх кореляції з процесами<br>запам’ятовування інформації. Навчання цього виду перекладу повинне ґрунтуватися одночасно на сприйнятті аудіо-<br>та візуальної інформації мовою оригіналу, її фіксації через кодування засобами перекладацького скоропису для<br>кращого запам’ятовування та подальшому декодуванню інформації й її інтерпретації мовою перекладу. Знання та<br>уміння використовувати універсальні символи перекладацького скоропису для запису повідомлень і рідною, і<br>іноземною мовою здатні значно підвищити кваліфікацію майбутнього перекладача.</p> Ірина Гунчик, Тетяна Хайчевська Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/98 Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +0000 «Воскресіння» суб’єкта в англійському постпостмодерністському романі: особливості (пост)реалістичної репрезентації соціальних проблем https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/99 <p>У статті окреслено репрезентацію соціальних проблем в англійському постпостмодерністському романі.<br>З’ясовано, що в постпостмодернізмі відбувається повернення суб’єкта, який оприявнює особисті історії, пов’язані з<br>переживанням травм, болю, потраплянням у ситуації екзистенційного вибору. Проаналізовано, що персонажі<br>відчувають потребу в екзистенційній правді, яка протистоїть дискурсу постправди. Виявлено, що акцентуація на<br>особистісному компоненті в постпостмодерністському романі детермінує його особливу чуттєвість і осмислення<br>соціальних конфліктів і криз із погляду філософії, психології та медицини (біології людини). На матеріалі «Хмарного<br>атласу» Д. Мітчелла досліджено специфіку антиутопії в постпостмодерністському романі. Антиутопія є жанровим<br>різновидом соціальної фантастики, у якій наявна критика суспільного ладу, політичних інститутів, ідеологічної<br>несвободи тощо. Досліджено, що англійському постпостмодерністському роману властива соціальна проблематика, якої не було представлено в постмодернізмі. Проаналізовано взаємодію реалістичного та<br>вигаданого в сучасних романах Великої Британії. З’ясовано риси (пост)реалізму як однієї зі стильових<br>особливостей постпостмодернізму. Виявлено комплекс соціальних проблем і мотивів, які критично<br>осмислюються в англійському постпостмодерністському романі.</p> Дмитро Дроздовський Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/99 Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +0000 Психологічна роль метафори в художньому дискурсі https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/100 <p>Статтю<br>присвячено аналізу терміна «метафора» та його ролі в сучасних науках: філософії, мовознавстві, психології,<br>літературознавстві. Феномен метафори проаналізовано як складну багатофункційну дискурсивну категорію, як між<br>науковий термін. Уніфіковано підходи до тлумачення метафори та наявні інтерпретації, описано способи і джерела<br>творення метафор у художньому дискурсі. Метафору проаналізовано як важливу форму проникнення у внутрішню<br>природу й суть речей у художньому та психологічному дискурсах, що реалізується в мові через символічні концепти,<br>які функціюють на рівні ядерних (архетипних) метафор. Доведено, що базові (архетипні) метафори утворюють сталі<br>образні константи, які проходять через всю творчість письменника. Акцентовано увагу на формуванні нового<br>напряму – лінгвометафорології, яка уможливлює уніфікацію різноманітності в системі тлумачень метафори, описує<br>способи і джерела творення метафор і в мовній практиці спілкування, і в художньому тексті. Зроблено висновок, що на<br>сучасному етапі термін «метафора» – це не просте перенесення за подібністю чи аналогією, а складна багатофункційна<br>дискурсивна категорія з тенденцією до виокремлення в самостійний науково-міждисциплінарний термін.</p> Роман Дудок, Ольвія Висоцька Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/100 Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 +0000 Tеоретико-методологічні засади дослідження номінативного простору https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/101 <p>У роботі висвітлено ключові теоретичні основи та методи дослідження номінативного простору явища, де<br>номінативний простір отримує інтерпретацію у двох аспектах. Відповідно до першого аспекту номінативний простір<br>досліджуваного явища розглядається з позицій лінгвокультурології, де базовими є методи лінгвокультурологічного<br>дослідження: суцільна вибірка, аналіз і синтез, систематизація, описовий метод, компонентний аналіз,<br>контекстуальний аналіз у поєднанні з ономасіологічним та семасіологічним описами. Дослідження пропонує<br>лінгвокультурологічну інтерпретацію аналізованого явища з елементами синтезованого дефінітивного аналізу. У<br>статті описано виокремлення номінативних згущень за частиномовною належністю, які лежать в основі формування<br>відповідних номінативних груп. Корпус номінативних одиниць, що утворюють номінативний простір<br>досліджуваного явища, представлений за принципами польової організації. Застосування контекстуального аналізу<br>засвідчує ефективність у виявленні й структуруванні основних лінгвокультурних характеристик досліджуваного<br>явища, а також у встановленні його унікальних значень. Лінгвокультурологічна платформа використовується для<br>ідентифікації наявності асоціацій, ціннісних характеристик та унікальних смислів притаманних дослідженому явищу<br>в межах визначеної культурної спільноти. Другий методологічний аспект запропонованого аналізу номінативного<br>простору виражений лінгвокультурологічним спрямуванням дослідження і передбачає залучення принципів<br>когнітивної семантики, фреймового аналізу, сітьового моделювання, скриптування, польової моделі з ядерно-<br>периферійним принципом, методу встановлення контент-категорій та використання поняття «функціонально-<br>семантичне поле». Під час здійснення дослідження номінативного простору лінгвокогнітивна платформа<br>використовується для розкриття наявності когнітивних процесів, базових схем та для моделювання принципів<br>розміщення номінативного матеріалу, які впливають на омовнення досліджуваного явища, кристалізують його<br>семантичне і ситуативне навантаження.</p> Ольга Дунаєвськa Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/101 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0000 Контент-аналіз тематичного наповнення передвиборчих промов кандидатів на пост президента США 2012 року https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/102 <p>Політичний дискурс уже давно став невід’ємною частиною не лише політичної сфери, а суспільного життя<br>взагалі. Суб’єкти політичної діяльності вдосконалюють засоби впливу на цільову аудиторію, а журналісти й<br>експерти уважно аналізують, як реалізовуються в комунікативній площині стратегії політиків та наскільки вони<br>схвалюються електоратом. Передвиборчі промови кандидатів у президенти США 2012 року становлять значний<br>інтерес для лінгвістичних досліджень із перспективи аналізу реалізації традиційних стратегій представниками різних<br>політичних таборів на фоні складної економічної, політичної та соціальної ситуації в країні на момент виборів.<br>Вибори 2012 року проходили на фоні непростої економічної, політичної та соціальної ситуації в державі. За таких<br>умов, щоб утримати традиційних прихильників, заручитися підтримкою незалежних виборців та переманити<br>прихильників опонента, кандидатам потрібно було докласти чимало зусиль, щоб знайти правильний баланс між<br>історично характерною для них політичною риторикою та новими викликами, які постали перед американським<br>народом. Кандидати розуміли, що від їхньої ефективності у процесі комунікації з виборцем багато в чому буде<br>залежати кінцевий результат. Стаття аналізує передвиборчі промови кандидатів від Республіканської та<br>Демократичної партій на пост президента США 2012 року на предмет виявлення популярних тематичних блоків та<br>особливостей використання відповідної термінології. Контент-аналіз лексичних одиниць демонструє найбільш<br>популярні теми в промовах кожного з політичних таборів. Пріоритетними темами протягом президентської кампанії<br>2012 року були економіка, політика, військова тематика, освіта та охоронна здоров’я. Порівняння кількісних<br>результатів у різних корпусах, а також контекстуальний аналіз їхнього використання в промовах продемонстрували<br>подібності, відмінності, а також динаміку використання цих одиниць у передвиборчих промовах кандидатів.<br>Відмінними були не лише кількісні показники лексики, а й значно відрізнявся рівень якісного наповнення<br>тематичних блоків лексичними одиницями.</p> Юрій Заблоцький Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/102 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0000 Cпецифіка формування фактологічної бази дослідження інтертекстуальності українського сегмента інтернету https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/103 <p>У статті опрацьовано принципи створення бази даних для дослідження інтертекстем, які використовуються<br>в текстах українського сегмента інтернету, для чого проаналізовано підходи до таких понять у сучасній лінгвістиці,<br>як інтернет-лінгвістика, інтернет-дискурс, інтертекстуальність, маркер інтертекстуальності; а також створено базу<br>даних і програмний продукт для відображення та редагування інформації. Окрім того, наведено найпоширеніші<br>моделі маркерів інтертекстуальності: як + дієслово мовлення (кажуть, говорять, говориться) – без вказівки на<br>авторство; як + дієслово мовлення (каже, казав, говорить, мовив тощо) – із вказівкою на авторство; як + дієслово<br>мовлення + прислів’я / приказка і модель як + відомо. Фактологічну базу дослідження сформовано за допомогою<br>системи контент-аналізу Alphateka. Пошук інтертекстем здійснено за маркерами інтертекстуальності (як кажуть; як інтернету, для чого потрібно дослідити низку параметрів, що стосуються тексту, у якому вжито інтертекстему;<br>мовної особистості автора; формальних і якісних характеристик інтертекстеми (спосіб уведення інтертекстеми у<br>текст, етимологія інтертекстеми тощо). Для дослідження інтертекстуальності текстів українського сегмента<br>інтернету створено реляційну базу даних. Окрім того, розроблено програмний продукт для відображення та<br>редагування інформації, основним завданням якого є автоматизація аналізу характеристик інтертекстем для їх<br>комплексного дослідження. Створено таке програмне забезпечення, що дасть змогу виявляти кореляції між різними<br>характеристиками інтертекстем. Для дослідження застосовано сучасні інформаційні технології, оскільки це дає змогу<br>опрацювати значний обсяг фактичного матеріалу, простежити кореляції між різними характеристиками<br>досліджуваного мовного явища. Перспективою подальших досліджень є вдосконалення бази даних, зокрема її<br>модернізація з огляду на виявлені під час дослідження характеристики мовного явища та кореляції між ними.</p> Мар’яна Журавель, Юрій Лаврів Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/103 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0000 Aнгломовний складник асоціативних полів української суспільно-політичної лексики в контексті іншомовних запозичень https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/104 <p>Статтю присвячено аналізу англомовних реакцій, реакцій-англіцизмів та реакцій-іншомовних запозичень в<br>асоціативних полях української суспільно-політичної лексики. Матеріалом дослідження слугують результати<br>масового асоціативного експерименту (1000 осіб-інформантів), проведеного в Україні у 2013–2016 рр.<br>Класифіковано іншомовні запозичення, розглянуто випадки англіцизмів в асоціативних полях української суспільно-<br>політичної лексики. Проаналізовано англомовні вкраплення, визначено стратегії англомовного реагування<br>респондентів на українські стимули як свідчення іншомовного, зокрема англомовного, впливу на свідомість<br>українців. Виявлено, що в асоціативних полях української суспільно-політичної лексики наявні запозичення з<br>грецької, латинської, німецької, французької, італійської, англійської мов, серед яких превалюють латинізми. Частка<br>англіцизмів становить 0,5–5 % від усього обсягу іншомовних запозичень (1,86–16,19 %), частка англомовних<br>вкраплень 0,31–3,26 % від обсягу асоціативного поля. В англомовному асоціюванні респонденти проявили<br>семантичну, топонімічну, ремінісцентну, перекладну, транслітеровану, оцінну та фонетичну стратегії, з яких<br>семантична і ремінісцентна були домінантними. Найпоширенішими англіцизмами визначено такі: бізнес, бюджет,<br>лідер, парламент, футбол та ін. Присутність англіцизмів й англомовних вкраплень в асоціативних полях<br>українських суспільно-політичних лексем засвідчує трансформаційний вплив англійської мови на мовну картину<br>світу (тобто і свідомість) сучасної української молоді.</p> Ольга Загородня Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/104 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0000 Функціонування архаїзмів в англомовних текстах фентезі https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/105 <p>Стаття присвячена опису основних тенденцій у використанні архаїчної лексики в текстах жанру фентезі.<br>Такі тексти характеризуються обов’язковою наявністю вторинних світів, у межах яких розгортається сюжет, і позаяк<br>такі світи та їхні реалії часто не мають референтів у дійсності, важливим є дослідження їхнього лінгвістичного<br>аспекту, адже саме правильний добір мовних засобів допомагає авторові створити вірогідний образ світу, що, своєю<br>чергою, сприяє популярності творів серед читачів. Фентезі як мультижанрове явище вже декілька десятиліть<br>привертає увагу дослідників як власне філологічних, і інших гуманітарних наук. У царині українського мовознавства<br>тексти цього жанру здебільшого розглядаються з позицій когнітивної лінгвістики та лексикології, проте на сьогодні<br>досі недостатньо розробленим є напрям стилістичних досліджень текстів цього жанру. Мета нашої наукової розвідки<br>полягає у виявленні особливостей функціонування архаїчної лексики в популярних англомовних текстах фентезі від<br>1930-х по 2000-ні роки. Для досягнення мети нами було поставлено та розв’язано такі завдання: розгляд архаїчності<br>як особливості хронотопу та лексичної системи фентезі та аналіз функціонування власне архаїзмів, історизмів та<br>поетизмів у текстах фентезі. Матеріалом дослідження слугували тексти Р. І. Говарда, Дж. Р. Р. Толкіна, Дж. Роулінг,<br>Т. Ґудкайнда, Л. Флевеллін та Дж. Р. Р. Мартіна, створені у період із 1932 до 2003 рр. та ознаменували різні етапи<br>розвитку цього жанру. Аналіз текстів фентезі показав, що архаїзація мовлення є невід’ємним складником стилю<br>творів цього жанру. Автори фентезі використовують весь спектр архаїчної лексики для створення гармонійних<br>вторинних світів, у яких яскраво простежуються алюзії до реального або легендарного минулого дійсного світу.<br>Власне архаїзми як слова або форми слів, які вийшли з ужитку, та поетизми як слова з піднесеним стилістичним<br>забарвленням переважно функціонують у прямому мовленні персонажів, віршованих та сакральних фрагментах для<br>надання художньому тексту певних конотацій, в той час як історизми, зокрема на позначення зброї, одягу та<br>професій або верств населення, слугують маркерами хронотопу.</p> Юлія Зайченко Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/105 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0000 Графічні знаки у віртуальному дискурсі https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/106 <p>У статті окреслено розуміння віртуального дискурсу, його диференційні ознаки стосовно дискурсу<br>реального. Віртуальний дискурс визначається як спілкування через інтернет за допомогою технічних засобів:<br>комп’ютера, смартфона, планшета та ін. Основна увага зосереджена на графічних знаках як обов’язкового складника<br>віртуального дискурсу. Простежено історію виникнення графічних знаків, які найчастіше використовуються у<br>віртуальній комунікації: смайлів, лігатури "at", хештегу. Наведено трактування графічних знаків у лексикографічних<br>джерелах, систематизовано семантичне значення смайлів. Зазначено неоднаковий переклад смайлів різними мовами.<br>Відзначено функціональну цілеспрямованість уживання смайлів, лігатури, хештегу та інших графічних символів,<br>серед яких частотними є різні пунктуаційні знаки. Пунктуаційні знаки (інтерпунктеми), до яких належать кома,<br>крапка, крапка з комою, двокрапка, тире, три крапки як знак пропуску, окличний та запитальний знаки, лапки, дужки<br>тощо, набувають у віртуальному дискурсі символьного значення та у своїх комбінаціях заміщуються лексичні<br>одиниці з відповідним семантичним та/або прагматичним значенням. Використання різних графічних знаків у<br>віртуальному дискурсі потребує від користувачів набуття спеціальної (віртуальної) компетенції. Вони будуть<br>інформативними для програмістів, хакерів, системних адміністраторів і тощо, але не будуть інформативними для<br>чайників, ламерів, у т. ч. і для інших типажів віртуального дискурсу. У статті на фактичному матеріалі (фрагментах<br>віртуального спілкування із твору Б. Вуд "Die Prophetin") інтерпретується вживання графічних знаків. Після<br>висновків намічено перспективи подальших наукових пошуків.</p> Софія Застровська, Оксана Найдюк Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/106 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0000 Комп’ютерна лексикографія: виклики та перспективи https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/107 <p>У статті досліджено сучасний стан комп’ютерної (електронної) лексикографії, який умовно поділяють на<br>корпусний та електронний періоди. Все більша комп’ютеризація суспільства, на перший погляд, значно полегшила<br>роботу лексикографів та лінгвістів, проте практично одразу виникла і низка проблем. Серед перших називають<br>принципи укладання корпусів, вимоги до яких значно розширилися та на сучасному етапі розвитку корпусних технологій повинні задовольняти найширше коло можливих питань. Більшість таких принципів стандартизована та<br>уніфікована для зручності дослідників. Наступною ключовою проблемою, яка існує на сьогодні, є врахування не<br>лише основних лексикографічних постулатів, але і технологічних та експлуатаційних особливостей новітніх медіа<br>(смартфонів та планшетів). Зважаючи, що практична лексикографія передовсім покликана задовольнити потреби<br>кінцевого споживача, сьогодні все актуальнішими стають процедури визначення потреб користувачів через<br>залучення їх до опитувань та аналізу лог-файлів (де накопичується зібрана службова та статистична інформація про<br>події в системі). Зазначено, що все частіше до власне створення лексикографічних проектів залучають нефахівців<br>галузі, які виконують прості завдання здебільшого на волонтерських засадах. Така практика теж вимагає виважених<br>та чітких правил для того, щоб уникнути створення неякісного кінцевого продукту. Є окремі онлайн платформи, де<br>можна набрати певну кількість волонтерів для виконання таких завдань. Окремим аспектом розвитку новітньої<br>лексикографії є поява, передовсім в англомовному світі, особливого типу лексикографії – лексикографії для розваги.<br>Основним об’єктом дослідження тут є лексика, пов’язана з певними хобі, книгою, фільмом чи комп’ютерною грою.<br>Наголошено на значущості й актуальності цієї тематики із антропоцентричною когнітивною парадигмою сучасної<br>лінгвістики. З'ясовано та розкрито стан дослідження таких явищ за кордоном та в Україні. Новизна роботи полягає в<br>аналізі сучасного стану досліджень, розробок та методик організації лексикографічної роботи, а також окреслено<br>перспективні напрямки розвитку цієї галузі в Україні.</p> Юлія Калимон Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/107 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0000 Вручення Нобелівської премії Еліс Манро: реакція української і канадської спільноти https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/108 <p>Стаття відображає аналіз друкованих та он-лайн публікацій про творчість Еліс Манро (англ. Alice Munro),<br>вручення їй Нобелівської премії з літератури 2013 року і реакцію української та канадської спільноти й відомих<br>людей із різних країн світу. Еліс Манро (чи Еліс Мунро в деяких українських виданнях) стала тринадцятою жінкою-<br>лауреатом в історії літературної премії та єдиною письменницею з Канади, яка отримала Нобелівську премію.<br>«Майстер сучасного оповідання», «патріарх канадської літератури», «легенда коротких оповідань», «канадський<br>Чехов» чи навіть «домогосподарка від літератури» тощо, як тільки не називали Еліс Манро, авторку одного роману і<br>чотирнадцяти збірок оповідань. Її твори перекладено двадцятьма мовами світу. Ще до Нобелівської премії<br>письменниця отримала низку престижних нагород, а саме Міжнародну Букерівську премію, премії генерал-<br>губернатора Канади, премії Гіллера та ін. Незважаючи на світову популярність Еліс Манро, читачам України її<br>оповідання майже невідомі: українською мовою не була перекладена жодна з її збірок на момент вручення премії. У<br>2016 р. було опубліковане українською мовою оповідання Еліс Манро «Белетристика» у перекладі Вікторії Зенгви. У<br>2017-му вийшла з друку збірка оповідань «Забагато щастя» в перекладі Євгенії Кононенко. Проведений аналіз<br>друкованих й он-лайн публікацій про вручення Еліс Манро Нобелівської премії з літератури показав загалом<br>позитивне сприйняття вручення нагороди письменниці. Оповідання Еліс Манро приваблюють своєю<br>оригінальністю, особливою манерою письма, даром співчуття і співпереживання, умінням влучного і стислого<br>опису, повчальними висновками, глибиною, мудрістю тощо. У 2013 р. Еліс Манро заявила про відхід із літератури.<br>Проте вручення їй Нобелівської премії може вплинути на зміну її рішення. Як би там не було, нам залишається лише<br>сподіватися, що переклади оповідань Еліс Манро не забаряться, й українські читачі зможуть приєднатися до<br>багатьох шанувальників творчості відомої канадської письменниці з різних країн світу. Вивчення Еліс Манро<br>актуальне в контексті дослідження розвитку світової короткої прози, а також як привернення уваги дослідників і<br>перекладознавців до творчості популярної авторки з Канади.</p> Ірина Калиновська, Валерій Полковський Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/108 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0000 Зв’язок теорії і практики символізму з ідеалістичною філософією і. канта та ідеєю надлюдини ф. ніцше https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/110 <p>У статті висвітлено основні аспекти впливу ідей І. Канта та Ф. Ніцше на поезію французьких символістів.<br>Проаналізовано прояви ідеалістичних ідей у творчості поетів-символістів, а саме: поля Верлена, Артюра Рембо,<br>Стефана Малларме. Розглянуто поняття «символ» у концепції французького символізму, встановлено, що символ<br>набуває багатогранного значення, ставиться вище, ніж «образ», адже можливе множинне трактування смислів.<br>Велике значення для символістів мала робота Іммануїла Канта «Критика чистого розуму», в якій він виділяє дві<br>категорії реальностей: трансцендентну і трансцендентальну. Символістична ідея двох світів – реального та<br>ідеального – бере початок саме звідси. Ідея Надлюдини переростає в ідею містичної людини, здатної наблизитись до<br>божественного безсмертя завдяки спроможності любити. Символісти створюють ліричного героя, який не є<br>звичайним пасивним спостерігачем, навпаки – вони проголошують людину творцем власної реальності і долі, адже в<br>ній божественне начало. Установлено, що поступово ідея Надлюдини змінює не лише ліричного героя, й образ<br>читача, якого бажає бачити поет-символіст – читач повинен відчувати те, що намагається передати автор. Слід<br>зазначити, що змінюються і образи присутні у поезії. Поль Верлен все більше відходить до дематеріалізації.<br>Оточуючі звуки, шум, голоси – всі вони «глухі», «далекі». Особливого осмислення набуває смерть, яка перестає бути завершенням людського життя, вона є надзвичайним, особливим моментом переходу в іншу реальність, іншою<br>формою буття. він приділяє більше уваги не зовнішньому світу, а почуттям і переживанням, що викликані речами<br>матеріального світу. Артур Рембо демонструє у своїй поезії зовсім інший світ: живий, мінливий, наповнений<br>безліччю речей, а ліричний герой стає мандрівником-бунтарем, якого обурює будь-яка статичність. Центральним<br>образом є людина з її реальними переживаннями та почуттями. Стефан Малларме створює поезію, яка вважається<br>апогеєм символізму: поетові вдається зобразити не «річ», а «ефект» від неї. Це приводить до появи нових творів, що<br>не містять розділових знаків – усе зводиться до спроможності читача відчувати. Поступово символізм, який<br>базувався на ідеалістичній філософії, і сам стає особливою філософською течією.</p> Юлія Калюжна Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/110 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0000 Граматична сполучуваність дієслів на позначення часу сучасної англійської мови https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/111 <p>У статті висвітлено категорію часу в лінгвістичному аспекті, сукупність засобів вираження часових<br>відношень за допомогою дієслів на позначення часу. Окреслено причини, які зумовлюють потребу в дослідженні<br>сучасного стану граматичної та лексичної семантики, предмета, об’єкта, методів та завдань. Мета цієї розвідки – дослідити граматичну сполучуваність, що є одним із типів сполучуваності, дієслів на позначення часу, здатність<br>темпоральних дієслів вступати у зв’язки з іншими словами на рівні підкласів. Граматична сполучуваність класів слів<br>описується моделями граматичних зв’язків, які являють собою інваріанти, по яких у мовленні утворюється множина<br>конкретних сполучень, кожне з яких повторює всі релевантні ознаки модулі. У цьому дослідженні ми оперуємо<br>поняттям «группа», оскільки, досліджуючи сукупність зв’язків, у які вступає аналізоване слово, маємо справу не<br>лише з словосполученням. При аналізі зв’язків слова у реченні у дослідженні говоримо про звязки між членами<br>речення: підмет – присудок, присудок – додаток, присудок – обставина. Розрізняємо сурядність і підрядність як<br>основні типи звязку. При підрядному зв’язку один із елементів домінує над другим. Домінувальна одиниця<br>називається ядром, а зв’язок – ядерним. Залежне слово називається ад’юнктом, а зв’язок – ад’юнктним.<br>Проаналізовано 14 дієслів, які несуть максимум навантаження досліджуваної темпоральної ознаки. Виділено й<br>описано 32 моделі граматичних зав’язків у дієсловах на позначення часу, 14 моделей із яких ядерні (з домінувальним<br>словом), 3 моделей ад’юнкними (із залежним словом) та 15 моделей із предикативним зв’язком (із двома<br>домінувальними словами). З’ясовано, що досліджувані дієслова можуть бути і ядерними елементами у групі, і<br>залежними елементами групи. Дослідження темпоральної лексики через призму граматичної сполучуваності<br>залишається перспективним. Такий підхід до вивчення граматичної лексичної семантики дає змогу розширити<br>уявлення про об’єм граматичної семантики слова та тих процесів, які в ньому відбуваються.</p> Наталія Канонік Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/111 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0000 Розвиток мотиваційної сфери студентів у процесі вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/112 <p>У статті розглянуто питання структури мотиваційної сфери навчальної діяльності, її види та різновиди, а<br>також співвідношення пізнавального інтересу, мотивів і мотивації як важливих складників процесу оволодіння<br>іноземною мовою. Висвітлено проблему важливості мотивації в навчанні кожного предмета, адже від переконання<br>необхідності засвоєння навчального матеріалу залежить не лише кінцевий результат, що відображається в рівні<br>знань студентів, але й їх активна життєва позиція, позитивне ставлення до майбутньої професії. Проаналізовано<br>низку пояснень і чинників недостатньої мотивації студентів немовних спеціальностей до вивчення іноземної мови,<br>що в подальшому можуть стати перешкодою для успішного здійснення професійної комунікації. Акцентовано увагу<br>на тому, що результати навчання набагато вищі за наявності у студентів мотивів, які відображають цільову<br>перспективу оволодіння іноземною мовою та ґрунтується на розумінні значення іноземної мови в сучасному світі й<br>можливостей її використання у професійній діяльності. Указано на необхідність формування пізнавального інтересу<br>як головного мотиву навчальної діяльності, що за за певних умов стає рисою особистості та засобом навчання.<br>Особливу увагу приділено ролі викладача іноземної мови, завданням якого є збереження, розвиток і створення<br>стійкої мотивації студентів немовних спеціальностей, що гарантуватиме успіх в оволодінні іноземною мовою.<br>Зроблено висновок про шляхи формування мотиваційної сфери до вивчення іноземної мови за професійним<br>спрямуванням: відбір професійно-орієнтованих текстів для читання, застосування дискусії на завершення вивчення<br>теми, підготовка презентацій, виконання проектів, проведення інтерв’ю, написання і представлення доповіді з<br>урахуванням специфіки майбутньої професії. У перспективах подальших досліджень лежить практична перевірка<br>застосування запропонованих щляхів формування мотиваційної сфери студентів до вивчення іноземної мови за<br>професійним спрямуванням і пошук їх вдалого поєднання з різними методами, засобами і новітніми технологіями<br>навчання.</p> Валентина Кирикилиця, Тетяна Шевчук Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/112 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0000 Когнітивний дисонанс у ситуації перебивання мовлення та шляхи його подолання https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/113 <p>У статті висвітлено загальні риси явища когнітивного дисонансу в межах ситуації перебивання в<br>мовленнєвій взаємодії та запропоновано шляхи подолання цього стану. Сформульовано основний принцип<br>подолання когнітивного дисонансу в ситуації перебивання, який відображає інтенційну налаштованість комуніканта,<br>основу для надання переваг певним альтернативам. Окреслено причини, які зумовлюють потребу в дослідженні<br>перебивання інтеракції в рамках теорії когнітивного дисонансу, мету, завдання та методи. Представлено комплексну<br>методику із залученням низки методів: індуктивно-дедуктивного, описового методів, а також дискурс-аналізу,<br>контекстуального та когнітивного аналізу. Встановлено роль когнітивного дисонансу в ситуації перебивання, що<br>виконує функцію регулятора стосунків мовців у комунікації. Запропоновано загальну схему перебігу ситуації<br>перебивання в межах теорії когнітивного дисонансу: причиною перебивання мовцем є неузгодженням в його<br>когнітивній базі, яке спричиняє виникнення когнітивного дисонансу та характеризується мотивуючою функцією; за<br>наявності інтенції щодо зміни наявного дисонантного стану комунікант вдаватиметься до заходів щодо покращення<br>психологічного комфорту та встановлення внутрішньої гармонії. Особливу увагу приділено трьом шляхам<br>подолання когнітивного дисонансу в межах ситуації перебивання мовлення, а саме: зміна власної поведінки,<br>переконань, ставлення до мовця, його висловлення чи ситуації загалом, ставлення, суперечливої точки зору стосовно<br>інформації, яка продукувала дисонанс у когнітивному світі мовця; залучення до власної когнітивної бази нового<br>когнітивного елементу, інформації, яка зможе редукувати або подолати стан дисонансу; редукуванні значущості<br>власних когніцій (вірувань, відношень, знань). Результати дослідження підкріплені прикладами фрагментів<br>діалогічного мовлення з кінофільмів і творів сучасних британських та американських авторів ХХ–початку ХХІ ст.<br>Наприкінці статті викладено висновки та сформульовано перспективи подальшого дослідження ситуації<br>перебивання в мовленні</p> Тетяна Кириченко Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/113 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0000 Репрезентація концепту україна для іноземної аудиторії https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/114 <p>Дослідження присвячене вивченню концепту УКРАЇНА на матеріалі текстів англомовних промов<br>Президента України Петра Порошенка 2014 – 2018 років. Актуальність теми зумовлюють декілька факторів. По-<br>перше, це велика концентрація міжнародної уваги до подій та життя в Україні у зв’язку з президентськими та<br>парламентськими виборами 2019 року. По-друге, це стрімкий розвиток лінгвоконцептології, пов'язаний зі<br>зростанням наукового інтересу до побудови концептуальної картини світу, до вивчення базових концептів кожної<br>окремої культури, до яких і належить концепт УКРАЇНА. У роботі визначено місце концепту УКРАЇНА серед інших<br>базових концептів української культури, встановлено, що він належить до підгрупи соціальних концептів; зазначено<br>ключові слова-репрезентанти цього концепту в досліджуваних одиницях дискурсу та ім’я концепту – UKRAINE;<br>проведено фреймовий аналіз концепту УКРАЇНА, акцент зроблено на заповнені слотів посесивного фрейму, який<br>демонструє характеристику мінливості, властиву соціальним концептам. Заповнені слоти посесивного фрейму<br>окреслюють сильні та слабкі сторони України як держави, вказують на певні напрями та перспективи розвитку для<br>процвітання України в майбутньому. В кінцевому результаті здійснено спробу висвітлити образ України, який<br>вписується в загальну картину світу в свідомості іноземців через вербалізацію концепту УКРАЇНА.</p> Юлія Кишеня Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/114 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0000 Cимволічні й асоціативні складники концептосфери «Вино» https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/193 <p>У статті розглянуто символічно-асоціативний зміст концептосфери «вино» у французькій лінгвокультурі.<br>Виявлено, що одним із компонентів цієї концептосфери є символічно-асоціативні уявлення французької<br>лінгвокультурної спільноти про цей напій, сформовані на основі архаїчної, міфологічної, релігійної картин світу.<br>Сакральна символіка вина є основою для її подальшого розвитку та еволюції в рамках французької мовної спільноти.<br>У міфічній і релігійній картинах світу червоне вино здавна виступає як іпостась крові – густої рідини, що втілює<br>життя. Релігійне використання вина народами Античності засновано на єдиному принципі: зв’язку, що об’єднує кров<br>із соком винограду, землі та всіх істот. У християнській традиції вино постає біблійним символом мудрості, істини,<br>спасіння, оновлення, Бога, гніву Господа. Сакральний символізм вина як переходу з одного стану до іншого<br>відображено у французькій поезії ХІХ ст., де оспівують сп’яніння як просвітлення – перехід до іншого рівня<br>свідомості. Вино є символом соціальної уніфікації, показником високого статусу та символом патріотизму. Через<br>складну технологію виробництва та обмежену кількість людей, які мали змогу споживати цей напій, воно від самого<br>початку слугувало показником соціальної диференціації суспільства. Вино слугувало мірилом вартості та подяки,<br>налагодження соціальних стосунків і зв’язків, а також відображало статус та походження знатних осіб. Виявлено, що<br>вино слугувало одним із символів уніфікації французької нації в складні для неї часи під час революцій та війни. Для<br>об’єднання нації потрібно було створити картину єдиного народу, і загальна культура споживання вина надавала<br>нації образу «спільності». У мовній картині світу Франції вино також відображено як напій, що вивільняє сміливість,<br>є символом свята, революції та права на свободу.</p> Вікторія Клавдіч Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/193 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Фреймові структури опису внутрішнього стану персонажів у німецькомовному художньому дискурсі https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/194 <p>Стаття присвячена дослідженню художнього відтворення внутрішнього стану персонажів через фреймові<br>структури на матеріалі німецькомовного літературного дискурсу, представленого романом німецького письменника<br>Фрідріха Грізе «Das nie vergessene Gesicht». У дискурсі емоційний стан персонажів може бути вираженим за<br>допомогою художніх засобів. Важливим механізмом передачі почуттєвої сфери в художньому дискурсі є фреймові<br>структури, що описують внутрішній стан персонажів. У дослідженні проаналізовано лексичні одиниці, які<br>представляють термінали фрейму «Внутрішній стан», визначено їх роль у передачі особливостей характерів героїв<br>художнього твору, а також розкритті їхнього внутрішнього світу. Фрейм «Внутрішній стан» розглядаємо як<br>когнітивну структуру, в основі якої лежать категоріальні знання про психоемоційний стан людини, зафіксовані в<br>лексикографічних джерелах. На основі словникових дефініцій визначено термінали фрейму «Внутрішній стан»<br>(“Innerer Zustand”): ‘Ознака’ (‘Eigenschaft’); ‘Риса’ (‘Zug’); ‘Самопочуття’ (‘Befinden’); ‘Настрій’ (‘Verfassung’);<br>‘Психічна діяльність’ (‘psychische Tätigkeit’); ‘Спосіб існування’ (‘Die Art und Weise des Vorhandenseins’);<br>‘Властивість’ (‘Beschaffenheit’); ‘Духовно-душевна сфера’ (‘geistig-seelischer Bereich’). Аналіз термінальних<br>елементів на позначення почуттів та емоцій людини в романі Фрідріха Грізе “Das nie vergessene Gesicht” дав змогу<br>дослідити когнітивно-прагматичні особливості фреймових структур, які представляють фрейм «Внутрішній стан» у<br>художньому дискурсі. Результати проведеного дослідження показали, що лексичні одиниці, які представляють<br>термінали фрейму “Внутрішній стан”, відіграють важливу роль у передачі емоцій та почуттів персонажів<br>художнього дискурсу, допомагаючи авторові в реалізації його намірів щодо відтворення багатогранності<br>внутрішнього світу героїв твору, що надає опису персонажів художнього дискурсу особливої глибини та виразності.<br>При цьому важливе значення відіграють інференції читача, котрі є ефективним засобом у декодуванні авторських<br>інтенцій.</p> Софія Козак Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/194 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Молодіжний соціолект та його мовні особливості https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/195 <p>Стаття присвячена аналізу молодіжного соціолекту та визначенню його мовних особливостей. Розглянуто<br>поняття «соціолект» як такий, проаналізовано бачення соціолекту вітчизняними та зарубіжними науковцями.<br>З’ясовано, що соціолект розглядають у безпосередньому зв’язку з його носіями, рівнем їхньої культури, духовними<br>цінностями, переконаннями, віком тощо. Схарактеризовано різні підходи до класифікації і поділу соціолектів на<br>групи, зокрема за Л. Ставицькою та В. Д. Бондалетовим. Молодіжний соціолект визначено як особливу, характерну<br>для молодіжного середовища спеціалізацію загальнонаціональної мови, яка ґрунтується на загальній для всіх стилів<br>системі фонетичних, граматичних і лексичних засобів. Визначено, що ключовими мовними характеристиками молодіжного соціолекту є вживання сленгу, не лише молодіжного, але і професійного, а також запозичень і з<br>іноземних мов, так і з суміжних соціолектів, із якими взаємодіє молодіжний соціолект, зокрема з арґо. З’ясовано,<br>також, що, крім запозичень, для поповнення лексики молодіжного соціолекту найбільш характерними<br>словотворчими засобами є перенесення найменування за формою та якістю предмета (коли йдеться про подібність<br>двох неживих предметів), а також переосмислення якості предмета і перенесення його ознаки на людину. Серед<br>інших словотворчих засобів, поширених у молодіжному соціолекті, розглянуто також фономорфологічні засоби, а<br>саме абсолютну і часткову редуплікації; афіксальні, особливо префікси інтенсивності; кодування з допомогою<br>складів, букв та цифр; усічення початкових або кінцевих частин слова; абревіація. Окреслено перспективи<br>подальшого вивчення молодіжних соціолектів як середовища розвитку і каналів поширення нового в<br>загальнонаціональній мові.</p> Олена Козко Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/195 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Лоркіанська метафора як відображення соціально-психологічного портрету жіночих персонажів і її відтворення в українських перекладах (на матеріалі драматичних творів андалусійської трилогії) https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/197 <p>У статті досліджено шляхи втілення соціально-психологічної характеристики жіночих персонажів у<br>метафорі у трьох драматичних творах Федеріко Гарсії Лорки («Дім Бернарди Альби», «Криваве весілля»,<br>«Безплідна»), а також способи її адекватного відтворення в українських перекладах, які виконали М. Москаленко і В.<br>Вовк. Висвітлено основоположні підходи до потрактування метафори в діахронічному аспекті: звернуто особливу<br>увагу на поступове розширення функціоналу феномену метафори і звернення до метафори як когнітивного та<br>концептуалізуючого знаряддя, котре запропонували американські дослідники Дж. Лакофф та М. Джонсон. Щоб<br>систематизувати естетичниі погляди Ф. Г. Лорки на роль та сутність жінки в контексті іспанського суспільства XX<br>ст., запропоновано поділ на тематичні метафоричні концепти, у центрі яких відображено стрижневі аспекти життя<br>іспанок в андалусійському селі (Жінка – моральність, Жінка – страждання, Жінка – бунтарство). Контрастивний<br>аналіз перекладів дає змогу виявити, що вибір перекладацької стратегії у відтворенні метафори в художньому<br>дискурсі зумовлений національною специфікою вихідної і цільової культур, особистими вподобаннями перекладача<br>та специфікою його мови.</p> Олександра Кондратенко Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/197 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Aдресат політичного дискурсу: стан вивчення й перспективи дослідження https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/198 <p>Стаття присвячена огляду сучасного стану вивчення такого дискурсивного феномену, як адресат політичного<br>дискурсу. Надано огляд наявних поглядів на сутність дискурсу як мовознавчого наукового поняття з огляду на його<br>дискусійність у науковій думці; наголошено також на дискусійності компонентів та базових чинників цього виду<br>дискурсу. Проаналізовано розуміння політичного дискурсу на нинішньому етапі розвитку дискурсології за уваги до<br>генези та періодів становлення лінгвістичного та міждисциплінарного дослідження політичного дискурсу,<br>запропоновано короткий огляд напрямів дослідження. Акцентовано увагу на неоднозначності трактуванні<br>мовознавцями поняття жанрів політичного дискурсу та набору конкретних жанрів, незважаючи на численність робіт,<br>присвячених окремими жанрам цього виду дискурсу. Схарактеризовано поняття «масовий/колективний адресат», а<br>також його висвітлення стосовно політичного дискурсу. Звернуто увагу на відсутність наукових робіт, спеціально<br>присвячених аналізу адресата політичного дискурсу, його специфіки, параметрів і якостей, висловлено припущення<br>щодо причин такого явища. Запропоновано короткий огляд немовознавчих царин, у яких вивчаються і здійснюються<br>на практиці параметри колективного адресата в розумінні масового споживача політичної інформації. З огляду на<br>когнітивне підґрунтя комунікації в політичному дискурсі висловлено гіпотезу про можливість і доцільність вивчення<br>адресата політичного дискурсу з опорою на когнітивний аспект і відносно різних політичних жанрів; наголошено на<br>потребі залучення при цьому даних суміжних дисциплін, що вивчають політичний дискурс в інших аспектах, а<br>також мультимодальний підхід при вивченні цього об’єкта дослідження. Сформульовано напрями подальшого<br>вивчення колективного адресата політичного дискурсу.</p> Ганна Кузнєцова Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/198 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Квантифікація роману Е. М. Ремарка «Ніч у Лісабоні» та його перекладу українською мовою https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/200 <p>Стаття представляє проведений квантитативний аналіз роману Е. М. Ремарка «Ніч у Лісабоні» та його<br>перекладу українською мовою, визначає специфіку відтворення ідіолекту автора в оригіналі та ступінь його<br>збереження в українськомовному перекладі, а також результати дослідження особливостей перекладу твору через<br>квантитативну параметризацію тексту оригіналу і тексту перекладу з використанням паралельного корпусу. Під<br>ідіостилем розумітимемо систему змістовних і формальних лінгвістичних характеристик, властивих творам<br>окремого автора, яка робить унікальним утілений у цих творах авторський спосіб мовного висловлювання. Ідіолект –<br>це також своєрідна мова окремого індивіда. Ідіостиль мовної особистості майстрів слова охоплює: а) мову їх творів;<br>б) ставлення до мови як до суспільного, історичного та культурного явища; в) використання мовної варіативності у<br>певних комунікативних ситуаціях.<br>Не менш важливо також враховувати загальні процеси художньої мови, їх зв’язок із мовою доби. Мета цієї<br>розвідки – дослідити лексику роману Е. М. Ремарка «Ніч у Лісабоні» та його перекладу українською мовою<br>Аркадієм Плюто та Миколою Дятленком. Методика дослідження має комплексний характер, який полягає в<br>застосуванні і загальнонаукових методів, і лінгвістичних та власне перекладознавчих методів. Основним є<br>квантитативний аналіз, який забезпечує досягнення поставленої мети. Для проведення досліджень текст оригіналу та<br>його перекладу було перетворено в електронну форму в текстовому форматі Unicode utf 8. Отримані тексти було<br>технічно відредаговано. Наступним кроком у текст було внесено позначки, які вказують межі абзаців та речень, а також<br>виокремлено пряму мову персонажів роману. Затим за допомогою програми AntConc було отримано частотні списки<br>словоформ оригіналу та перекладу. Отримані словоформи було приведено до словникової норми. У результаті для<br>оригіналу та перекладу було отримано загальну кількість слововживань (N), кількість словоформ (Nf), базову кількість<br>слів (L) та кількість слів, що трапились у тексті лише один раз (H). На їх основі було визначено такі коефіцієнти:<br>багатство словника (індекс різноманітності) – L/N; індекс повторюваності – N/L; індекс hapax legomena – (H/N); індекс<br>винятковості у тексті – H/N та індекс концентрації – відношення кількості слів, які повторюються 10 разів і частіше до<br>кількості слів у тексті. Квантифікація тексту твору дозволила виявити специфіку відтворення ідіолекту автора в<br>оригіналі та ступінь його збереження в українськомовному перекладі з використанням паралельного корпусу.</p> Ігор Ліхнякевич, Ігор Кульчицький Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/200 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Відтворення eвфемістичних субституцій в українських перекладах трагедії В. Шекспіра «Отелло» (В. Щербаненко, П. Куліша, І. Стешенко) https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/202 <p>У статті висвітлено особливості українських перекладів трагедії В. Шекспіра «Отелло» у виконанні<br>В. Щербаненко, П. Куліша та І. Стешенко через призму семіотики. Будучи дисципліною, що вивчає природу та<br>властивості знаків і кодів, семіотика розглядається ефективне знаряддя аналізу перекладів драматичних творів.<br>Релевантність семіотики для драматичного перекладу зумовлена тим, що драма як жанр поєднує в собі щонайменше<br>два коди – літературний та сценічний, відтак здатність семіотики виявляти значення наявних у драматичному тексті<br>знаків і кодів у різних (подекуди неочікуваних) контекстах, дає поштовх для нових тлумачень, здавалося б, цілковито<br>конвенціональних мовних одиниць, а отже, і до появи нових модерних перекладів. Аналіз трагедії показав особливу<br>спрямованість В. Шекспіра на вживання неоднозначних мовних одиниць, контрастні відтінки значень яких<br>прагматично використовує драматург задля передачі особливого типу повідомлень реципієнтові. Мовні одиниці,<br>яким автор надає особливого значення в текстовому просторі трагедії, у статті згадуються як «семіотично<br>навантажені одиниці». Так, було визначено, що в текстовому просторі трагедії В. Шекспіра «Отелло» семіотично<br>навантажені одиниці постають у вигляді евфемістичних субституцій або евфемізмів. Надано компаративний аналіз<br>перекладів досліджуваних евфемістичних субституцій й розглянуто перекладацькі стратегії використані кожним із<br>перекладачів (В. Щербаненко, П. Куліш, І. Стешенко) для відтворення семіотично навантажених одиниць засобами<br>мови перекладу. Насамкінець, у статті зазначено, що задля відтворення евфемізмів перекладачі вдаються до таких<br>перекладацьких стратегій, як компенсація, прийомів смислового розвитку оригінальних евфемізмів у перекладі,<br>опущень евфемізмів, замін евфемізму в оригіналі на аналогічну евфемістичну субституцію в мові перекладу.</p> Ганна Лебедева Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/202 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Розмежування понять фразеологізм та колокація в сучасному мовознавстві (на матеріалі корпусу текстів Романа Іваничука) https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/203 <p>Статтю присвячено дослідженню понять фразеологізм і колокація в сучасному мовознавстві. Необхідність<br>диференціації цих понять зумовлена тим, що одні науковці ототожнюють ці терміни, вважаючи їх синонімічними, а<br>інші твердять про відсутність цілковитої ідентичності між ними. Мета розвідки – описати та проаналізувати підходи<br>до розуміння понять фразеологізм та колокація в лінгвістичних студіях. У процесі дослідження здійснено огляд<br>наукових робіт, присвячених проблемі сполучуваності, фразеологізмів та колокацій. Зроблено висновок про те, що<br>сполучуваність лексичних одиниць належить вивчати на базі корпусів текстів (КТ), оскільки під час побудови тексту<br>значну роль відіграють не традиційно визначені ізольовані лексичні елементи, а регулярно відтворювані<br>синтагматичні структури. У розвідці представлено трактування згаданих вище термінів у лінгвістичних словниках,<br>наукових доробках вітчизняних та зарубіжних учених, узагальнено їхні визначення, простежено критерії<br>розмежування цих понять. Підсумовано, що фразеологізм – це сполучення двох та більше слів, лексично неподільна<br>і стійка, семантично цілісна і синтаксично неподільна, відтворювана й ідіоматична конструкція; колокація – це<br>звичне асоціювання слова, яке ґрунтується на ймовірності появи тих чи тих комбінацій лексичних одиниць із<br>незначним семантичним навантаженням на відміну від фразеологізму. У сфері корпусної лінгвістики під колокацію<br>розуміють як сполучення слів, що трапляються в тексті частіше поряд, ніж за випадковою вірогідністю окремо.<br>Зазначено, що поняття «колокація» нині широко застосовується в корпусній лінгвістиці, оскільки ці мовні одиниці<br>дуже поширені в лексико-семантичній системі й вживаються за строгими правилами комбінаторики. З’ясовано, що<br>фразеологізмам властива ідіоматичність і метафоричність, тим часом колокації займають проміжну ланку між<br>фразеологізмами і вільними словосполуками відповідно до їхньої внутрішньої семантичної структури. У<br>дослідженні наведено приклади цих понять на матеріалі корпусу текстів Р. Іваничука. Зауважено, що вивчення<br>мовної палітри письменника за допомогою фразеологізмів та колокацій автора дасть змогу описати лексичний<br>арсенал, властивий його ідіолекту, що, своєю чергою, уможливить ідентифікацію його текстів серед інших.</p> Олена Левченко, Наталія Лотоцька Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/203 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Cпецифіка репрезентації іронії в сучасному британському політичному медіа-дискурсі https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/205 <p>У статті досліджено процес іронізації в політичному дискурсі як прояв загальних установок<br>постмодерністської самосвідомості. З’ясовано, що феномен іронії в політичному дискурсі є моделлю сучасного<br>світосприйняття політичних реалій як семантично неоднозначних, інтертекстуальних, культурно зумовлених<br>компонентів постмодерністської мультимедійної картини світу. Погляд на іронію як синтез ідеологічного процесу і<br>лінгвістичного явища дав змогу описати специфіку механізму функціонування іронії в британському політичному<br>медіа-дискурсі. Іронія може реалізовуватися лінгвістичними засобами всіх мовних рівнів за умови їх вживання в<br>контекстах, які несуть смислову двозначність. Серед стилістичних засобів створення іронічного смислу в<br>англомовному політичному дискурсі переважно вживаються метафори, перифрази, парадокси, доведення до<br>абсурду. Значущою рисою сучасного політичного дискурсу є іронія цитатного й алюзивного типів. Різного виду<br>цитати, алюзії, ремінісценції, що є своєрідними «текстами в тексті», розширюють інтертекстуальну рамку політичної<br>статті й функціонують як механізми реалізації іронії. У британському політичному медіа-дискурсі інтенсивність<br>іронічної насмішки може бути різною: її ступінь коливається від легкої, дружньої та доброзичливої до злої, уїдливої,<br>саркастичної. Ступінь насмішки залежить від емоційної насиченості критики, яку передає іронія.</p> Ірина Лесик, Олена Галапчук-Тарнавська Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/205 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Роль лінгвістичних корпусів у створенні навчально-методичного забезпечення курсу української мови як іноземної https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/208 <p>У статті окреслено проблематику розвитку та дослідження викладання дисципліни українська мова як<br>іноземна. При цьому наголошено, що методика викладання української мови як іноземної на цьому етапі є мало<br>дослідженою галуззю. Оволодіння іноземцями українською мовою сьогодні стає більш актуальним, що пов’язують з<br>інтеграцією України до світової спільноти і змінами суспільної свідомості. Мета представленого наукового<br>дослідження – проаналізувати досвід, набутий у сфері добору навчальних матеріалів для викладання української<br>мови як іноземної. Об’єктом наукової розвідки є проблема вибору ефективних методів навчання та інноваційних<br>підходів до формування матеріалів для викладання української мови як іноземної. Методика викладання української<br>мови як наука досліджує процес навчання української мови, розкриває закономірності засвоєння різних сторін мови,<br>визначає й мотивує засоби передачі знань студентам, прагне віднайти шляхи найбільш результативного навчання. У<br>представленій праці викладено коротку історію розвитку наукових досліджень в окресленій галузі. Особливо<br>наголошено на значенні правильного добору посібників та підручників, матеріали яких максимально забезпечили б<br>досягнення мети навчального процесу курсу українська мова як іноземна. Надзвичайно важливим є розуміння<br>взаємопов’язаності мови й певних виявів національної культури (деталі поведінки, етикет, жести, дотримання<br>відомих обрядів, звичаїв), що засвідчують належність людини до відповідного етносу. Зазначено, що для досягнення<br>цієї мети доцільним є скористатись даними лінгвістичних корпусів української мови. Використання для формування<br>матеріалів із курсу українська мова як іноземна даних лінгвістичних корпусів та частотних словників української<br>мови є на сьогодні ще мало дослідженим напрямом лінгвістики. Корпусний підхід дає можливість найбільш<br>ефективно розглядати мінливість мовної системи в аспекті соціальних, історичних і географічних варіацій.<br>Відзначено, що з огляду на вказані вище аспекти продовження досліджень щодо використання матеріалів корпусів<br>української мови в створенні навчальних матеріалів курсу української мови як іноземної є на сьогодні актуальним<br>завданням у галузі лінгвістичних наукових розробок.</p> Тетяна Лісна Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/208 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Кореляція вербальних та невербальних компонентів у корпусі англомовних мас-медійних мультимодальних текстів https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/209 <p>У статті розглянуто взаємозв’язок та взаємозалежність вербальних та невербальних компонентів, які є<br>невід’ємними складниками англомовних мас-медійних мультимодальних текстів. Аналізовані вербально-візуальні<br>графічні моделі поділено на шість типів: вербально-іконічні, вербально-ілюстративні, вербально-фотографічні, вер-<br>бально-піктографічні, вербально-символічні, вербально-картографічні. Виявлено та докладно обґрунтовано ступінь<br>кореляції їх вербальної та візуальної частин. Виокремлено кілька найбільш типових способів сполучуваності<br>вербальних та невербальних засобів. З’ясовано, що невербальні компоненти відіграють важливу роль у продукуванні<br>мультимодальних текстів; від них залежить їх загальний контент та комунікативно-прагматична спрямованість. На<br>основі об’ємного корпусу фактичного матеріалу здійснено типологію мультимодальних текстів й запропоновано їх<br>номінації (мультимодальні тексти з провідною, другорядною, дублюючою (ідентичною), протирічною,<br>інтенсифікуючою, ідентифікуючою та додатковою роллю зображення). Встановлено, що найбільш поширеними<br>комбінаціями є симбіоз вербальних та невербальних засобів, які доповнюють зміст одні одних та сприяють кращому<br>розкриттю авторських інтенцій. Не виключеними є випадки, коли ілюстративний компонент суперечить<br>вербальному тексту та видається взагалі недоречним у статті. Звернуто увагу на те, що майже до складу усіх текстів<br>входить принаймні одне зображення. У вербально-символічних моделях зображення виконує роль ідентифікатора<br>компанії, установи, організації, які власне покликане представляти.<br>Доведено, що в англомовному мас-медійному просторі зображення відіграють різні ролі. Вони не тільки<br>займають значну частину шпальти видання, а здебільшого несуть значне смислове навантаження.</p> Лариса Макарук Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/209 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Біблійні алюзії в романі «Оповідь служниці» М. Етвуд https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/211 <p>У статті досліджено роль і значення біблійних алюзій у творенні образної картини твору в жанрі антиутопії<br>канадської письменниці Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Кожна біблійна назва, символ володіють алюзивним<br>потенціалом, слугують вербальним знаком для конструювання розгалужених асоціативних рядів. При цьому<br>перевага надається проблемі нумінозного, тобто окресленню інтенсивного переживання персонажами таємничого,<br>благоговійного страху перед містичною присутністю Бога. Письменниця викриває моральне й фізичне насилля, яке<br>спотворює людину, приводить до знищення її кращих рис характеру, до нав’язування державою стереотипів<br>поведінки, мислення, діяльності. Авторка викриває тоталітаризм, який ґрунтується на маніпулюванні людською<br>свідомістю, психікою, віруваннями. Саме тому роман постає як застереження людству: остерігатися тих, які<br>використовуватимуть сокровенне, сакральне в корисливих, ганебних інтересах. Досліджено зумовленість жанром<br>антиутопії ідейної настанови, композиції та стилю твору, проаналізовано органічність художньої дійсності роману та<br>її залежність від рівня естетичних смаків, світобачення письменниці. З’ясовано відмінні ознаки антиутопії,<br>представлені письменницею: відсутність виразного протагоніста, який протистоїть системі, відсутність чіткої<br>розв’язки, яка викликала б функцію катарсису в читача. Розкрито проблему суспільної ролі жінки, де вона виконує<br>лише визначені їй функції. Письменниця засуджує страждання, викликані чітко регламентованими умовами життя,<br>повторюваністю ритуалів й апелює до читацького обурення таким станом речей. Авторка наголошує на пасивній<br>ролі оповідача-персонажа і загалом усіх мешканців країни. З’ясовано причини популярності твору: жанр антиутопії,<br>синтез масового та елітарного, інтертекстуальність, символіка ритуалів і кольорів. Відкритість твору на подієвому<br>рівні актуалізує читацький горизонт, спонукає до роздумів.</p> Леся Малімон, Юлія Сірук Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/211 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Oбрази-символи тварин у французьких легендах https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/212 <p>Стаття присвячена дослідженню символів тварин у французьких легендах, які є цінним джерелом для<br>вивчення усної народної творчості. З давніх-давен за допомогою символів люди позначали головні життєві цінності:<br>любов, дружбу, відданість, уміння розрізняти добро і зло тощо. У символах відображена історія та культура нації.<br>Проаналізовано приклади різних легенд, у яких один і той самий образ може нести у собі різні значення. Щоб<br>усвідомити символіку тварини, необхідно було встановити певні відповідності й асоціації, адже кожна тварина має<br>свої характеристики, які можуть змінюватися залежно від культури. Дуже часто в легендах використовували образи<br>не лише реальних тварин, а й містичних, які мали надприродну силу і асоціювалися із чимось невідомим і<br>таємничим. Оскільки тварини завжди були частиною людського життя, тому аналіз їхнього символічного значення є<br>суттєвим для вивчення культури, традицій та вірувань кожного народу. Було досліджено символи півня, собаки, змії<br>та вовка у французьких легендах, які, залежно від ситуації, можуть мати і позитивні, і негативні конотації.<br>Наприклад, півень є не лише символом сонця, світла, господарності, а й передвісником біди, нещастя, войовничості.<br>Собака символізує відданість, надійність, вірного друга, але інколи й образ підступного звіра. Одним із найцікавіших<br>є символ змії, яка асоціюється, з одного боку, з мудрістю, плодючістю, а з іншого — з гріхом, смертю та злом. Вовк у<br>французьких легендах утілює образ свободи, інтелекту та жадібності, хоча інколи є символом каяття та перевтілення<br>зла у добро. З’ясовано, що символіка тваринних образів є суттєвою для дослідження французького фольклору, що є<br>яскравим відображенням народу про навколишній світ. Доведено: незалежно від того, що кожен народ має свою<br>мову та культуру, символи для всіх націй несуть майже однаковий зміст.</p> Оксана Мартинюк, Надія Житинська Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/212 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Опозиційна метафора LIGHT and DARK за результатами асоціативного експерименту https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/213 <p>У статті розглянуто опозицію LIGHT – DARK у свідомості носіїв англійської мови. Оскільки<br>Когнітивна Лінгвістика досліджує когнітивні механізми через призму людської мови, вона уможливлює новий підхід<br>до вивчення бінарних опозицій. Метою дослідження є виявлення результатів взаємодії когнітивного механізму<br>протиставлення з концептуальною метафорою на прикладі опозиції LIGHT – DARK. Установлення зв’язків цієї<br>опозиції з іншими бінарними протиставленнями є другою метою розвідки. Дослідження проведено за результатами<br>експериментів із носіями англійської мови, представленими в асоціативних словниках (KR, MWAN, EAT). Отримані<br>реакції використано для з’ясування ролі різних когнітивних механізмів у лінгвістичній концептуалізації<br>протиставлення LIGHT – DARK, а також виявлення корелятивних опозицій у свідомості мовців. Розглянуто питання<br>про універсальність протиставлення LIGHT – DARK та різні стратегії її номінації. Проаналізовано співвідношення<br>опозиції LIGHT – DARK із зоровим сприйняттям і ментальними характеристиками за результатами асоціативних<br>експериментів. Взаємодія цих компонентів у мовній концептуалізації приводить до виникнення складної опозиційної<br>метафори: з одного боку, це БАЧЕННЯ - ЗНАННЯ – СВІТЛО, а з іншого їм протиставлені ТЕМРЯВА –<br>ВІДСУТНІСТЬ БАЧЕННЯ – НЕЗНАННЯ, НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ. Встановлено зв’язки опозиції LIGHT – DARK у<br>системі бінарних опозицій, зокрема з протиставленнями день – ніч; сонце – місяць; білий – чорний, червоний –<br>чорний; небо – земля; щастя – нещастя, життя – смерть тощо. Проаналізовано реакції, які виражають оцінку та<br>емоції, пов’язані з цією опозицією у свідомості мовців. Установлено, що взаємодія когнітивного механізму<br>протиставлення та концептуальної метафори, де, з одного боку, позитивно, а з іншого негативно марковані члени<br>різних бінарних опозицій взаємодіють між собою в метафоричному обміні, створює підґрунтя для формування<br>складної системи метафор, які можна назвати опозиційними.</p> Світлана Мартінек Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/213 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Speech-and-music Work As A Multimodal Text: Patterns Of Speech And Music Complementarity https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/214 <p>У статті розглянуто мовленнєво-музичний твір як мультимодальний текст, створений через синтез<br>мовлення й музики, що інтегруються і переробляються свідомістю реципієнта в єдиному універсально-предметному<br>коді мислення для реалізації комунікативно-естетичної або розважальної функції, який має самодостатню художню<br>цінність і транслюється слухачеві в умовах живого спілкування або за допомогою технічних засобів. У статті<br>породження, актуалізації і сприйняття мовленнєво-музичного твору розглядаємо як синергетичний механізм, що<br>полягає в інтеграції вербальної та музичної культур автора під впливом збуджуваної позалінгвальними факторами<br>його психічної енергії, а усна актуалізація твору відбувається завдяки взаємодії фонетичних, лексичних і<br>синтаксичних засобів мови та музичних компонентів. При цьому саморозвиток комунікативно-когнітивних і<br>мовленнєво-мисленнєвих процесів у сферах духовного буття адресанта під час породження мовленнєво-музичного<br>твору й адресата у процесі його сприйняття, розглядаємо як такий, на перебіг якого здійснюють вирішальний вплив<br>параметри порядку, а саме мовленнєва та музична культури. На основі даних, отриманих під час теоретичного та<br>експериментально-фонетичного опрацювання запропонованої інваріантної моделі, виявлено інваріантні моделі<br>породження, актуалізації та сприйняття мовленнєво-музичного як мультимодального тексту: модель паритетної<br>взаємодії тексту й музики, модель домінування мовлення, модель переважання музики та модель реверсивної<br>взаємодії вербального та мелодійного складників. Відтак у праці представлено й проаналізовано найбільш<br>рекурентну варіантну модель паритетної взаємодії тексту й музики та на прикладі пісні «Memory» з мюзиклу Е. Л.<br>Веббера «Коти» розкрито механізми породження, актуалізації та сприйняття пісень такого типу. Зазначено<br>доцільність вивчення взаємодії мовлення й музики на прикладі мультимодальних текстів, які, крім вербального та<br>мелодійного складників, мають ще й іконічну, наприклад, мюзикли, відеокліпи, телевізійні реклами тощо, що є<br>перспективним і дають змогу поглибити знання про взаємозв’язок мовлення й музики.</p> Валентина Марченко Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/214 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Aнглійські топоніми в семантико-стилістичних парадигмах, їх кореляти в українському та російському текстах https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/215 <p>У статті розглянуто англійські топоніми антропосемічного поля та їх кореляти в українському та<br>російському текстах. Доведено, що дослідження постійно закріплених за словом експресивно-стилістичних функцій<br>незалежно від предметного значення слова є нереальним, таким же нереальним є і вивчення значень слова без<br>урахування можливостей його вживання, тобто стилістичного діапазону. Завдяки виникненню експресивно-<br>стилістичних функцій у слові проявляється тенденція до різноманітності мови, до її експресивності, багатства її<br>стилістичних можливостей. При цьому обидва моменти – момент комунікативний та експресивний – тісно<br>переплітаються. Основою конкретних висловлювань передусім є комунікація, а якщо експресивний вислів трохи<br>розростається, то все одно він не може бути нічим іншим, як форма, що виросла на основі комунікативної функції.<br>Вторинні похідні значення віддзеркалюють універсальну тенденцію мов до економії мовних ресурсів: за одним<br>словом у системі мови може бути закріплений цілий ряд похідних значень, що формуються на основі метафоричного<br>або метонімічного переосмислення первинної семантики. Променистим свідченням цієї платформи є численні<br>приклади з художньої літератури стилістично маркованих топонімів, що виступають як своєрідні індивідуально-<br>авторські метафори, які виявляють нові тенденції розвитку пізнавальних здібностей людини, формування образної<br>картини світу. Завдяки різноманітному функціонуванню топонімів проявляється тенденція до розмаїття мови, до її<br>експресивності, багатства її стилістичних можливостей. Поява стилістично маркованих топонімів у тексті<br>пояснюється виникненням у сучасному світі нових реалій, що поєднують у собі ознаки двох явищ, які раніш існували,<br>оскільки постійний розвиток людського пізнання висуває перед мовою завдання забезпечити всі сфери життя і<br>діяльності людини новими найменуваннями, а це означає, що топоніми «взагалі» та стилістично марковані елементи<br>мови поєднують у собі предметний, емоційний, експресивний та функціонально-стилістичний компоненти, що<br>перебувають у тісному зв’язку та взаємодії. Емоційно-оцінні слова виникають в результаті переносу найменування<br>(найчастіше метафоричного), спираючись на певну мотивуючу ознаку. Однак у мовах різних народів ця мотивація<br>може не збігатися, що є природним наслідком національно-культурної специфіки, яка відображається в особливостях<br>словникового складу кожної мови і насамперед у тій її частині, що пов’язана з образними порівняннями.</p> Ірина Онищенко Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/215 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Труднощі перекладу пісень до фільмів та шляхи їх вирішення https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/216 <p>У статті з’ясовано стан дослідження труднощів перекладу пісень до фільмів та шляхи їх вирішення. Під час<br>аналізу ми використали різні методи роботи з інформацією, схарактеризували особливості перекладу пісень до<br>фільмів, як частини цілої картини. Звернуто увагу на поняття «перекладу» у науковій літературі, його види, різні<br>класифікації та їх особливості. Окремо схарактеризовано кожен вид перекладу та його особливості, проаналізовано<br>теорію перекладознавства з погляду художнього перекладу і застосовано теоретичні знання на практиці. Виділено<br>переклад пісень як особливий вид художнього перекладу та визначено необхідність розділення цих понять у<br>перекладознавчій літературі. Досліджено найпоширеніші проблеми, з якими стикаються перекладачі під час роботи з<br>піснями до фільмів та визначено найбільш доцільні шляхи роботи з ними. Докладно описано якості, притаманні<br>перекладачам фільмів, які роблять переклад пісень. Вивчивши сучасні тенденції щодо розвитку перекладу пісень до<br>фільмів, ми проаналізували переклади двох пісень із теоретичного і практичного погляду й окреслили особливості<br>перекладу пісень до фільмів під час практичного застосування теоретичних знань.</p> Алла Павлюк, Карина Хомич Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/216 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Лінгвосинергетична методологія реконструкції британської та української аксіоконцептосфер https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/217 <p>У статті критично схарактеризовано методологічний стан лінгвокультурної концептології й порушено ті<br>проблемні питання, які потребують подальшого розроблення. Основну увагу зосереджено на необхідності перегляду<br>структури лінгвокультурних концептів і у зв’язку з цим уточнення термінологічного позначення цих ментальних<br>утворень. Зроблено припущення, що кожен концепт лінгвокультури набуває концептуального статусу лише тоді,<br>коли він є ціннісно-значимим для її представників, і тому синергетична сукупність таких утворень складає<br>аксіоконцептосферу – мотиваційний континуум їхнього побутування. Сформульоване головне завдання<br>лінгвоконцептологів, пов’язане з пошуками придатних для реконструкції подібного мотиваційного континууму<br>британської та української етнокультур методологічних інструментів, за допомогою яких вдасться довести, що<br>виокремлення в лінгвокультурних концептах ціннісного шару лише як одного з компонентів їхніх структур спрощує<br>ментальну й панхронічну (глибоко діахронічну, етимологічну, історичну й сучасну) природу такого типу утворень.<br>Запропоновано тріортодоксальний (димензіональний, когнітивно-лінгвокомпаративний, лінгвосинергетичний)<br>методологічний підхід для аналізу діахронно-синхронної структури власне ціннісних концептів – TRUTH, GOOD,<br>BEAUTY, BENEFIT / ІСТИНА, ДОБРО, КРАСА, КОРИСТЬ, визначених античними мислителями та подальшими<br>поколіннями філософів як базові ціннісні категорії і які згодом заклали основи цілих наук – логіки, етики, естетики,<br>де їх розглядали як складноорганізовану систему ЗНАЧУЩИХ пріоритетів (індивідуальних, колективних,<br>загальнолюдських) у житті кожного етносу й окремого його представника. Визначено етапи застосування<br>ефективних методів і методик для реконструкції британської і української аксіоконцептосфер: перший етап<br>передбачає застосування методів когнітивної лінгвокомпаративістики, зокрема методу діахронічного коментаря<br>етимологічних версій первісних значень імен зазначених концептів, їх синонімів і дериватів в етимологічних<br>джерелах англійської та української мов (із залученням словників індоєвропейської етимології), другий – методів<br>структурної лінгвістики, сучасної лексичної і когнітивної семантики.</p> Наталія Стефанова Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/217 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Просодичні засоби актуалізації емоційно-прагматичного потенціалу тексту англійського анекдоту https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/218 <p>У статті за результатами аудитивного й акустичного аналізів текстів англійських анекдотів установлено<br>енергетичні особливості їхнього просодичного оформлення. Опис енергетичної картини усної актуалізації текстів<br>анекдотів було здійснено відповідно до фундаментального принципу збереження емоційно-прагматичного<br>потенціалу висловлення, покладеного в основу енергетичної теорії мовлення, у межах якої мовлення розглядається в<br>координатах «емоція» – «прагматика» – «смисл». Для визначення особливостей комплексної взаємодії емоційних,<br>прагматичних, семантичних і структурних факторів функціонування просодичних підсистем озвучених текстів<br>анекдотів було обґрунтовано два варіанти алгоритмічно-фабульної моделі розгортання їхніх сюжетів, один із яких<br>наближений за структурою до казки (вступ → коментар → кода), а інший – до загадки (тема → коментар → кода).<br>Традиційним методом лінгвістичної інтерпретації результатів експериментально-фонетичного дослідження<br>встановлено інваріантну інтонаційну модель усної актуалізації англійських анекдотів, параметри якої описано в<br>межах структурно-фабульних компонентів тексту та на їхніх стиках. Через застосування кількісного К-критерію<br>визначення рівня актуалізації емоційного і прагматичного потенціалів анекдоту побудовано його типову<br>енергограму. Аналізом енергограм з’ясовано, що анекдот характеризується низьким рівнем емоційного і<br>прагматичного потенціалів ініціальних структурно-фабульних елементів та зростанням прагматичного потенціалу до<br>високої зони, а емоційного – до низької зони середнього рівня у «коді». Підвищенню емоційного і прагматичного<br>потенціалів анекдотів слугують семантичні контрасти, які набувають ролі смислових актуалізаторів тексту завдяки<br>їхньому виділенню просодичними контрастами. З’ясовано, що застосування функціонально-енергетичного підходу дає змогу встановити особливості комплексної взаємодії емоційних, прагматичних, семантичних і структурних<br>факторів під час усної актуалізації текстів різних жанрів.</p> Лариса Тараненко Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/218 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000 Oсобливості перекладу англомовних текстів юридичного дискурсу (на матеріалі договорів купівлі-продажу) https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/219 <p>Стаття присвячена проблемі вивчення процесу перекладу текстів інституційних дискурсів на прикладі<br>англомовного юридичного дискурсу та його окремого жанрового виду – договорів купівлі-продажу. Акцентовано на<br>аналізі тих особливостей текстів юридичного спрямування, на які потрібно звернути увагу в процесі здійснення<br>перекладацького аналізу англомовного юридичного дискурсу. Під час дослідження запропоновано визначення<br>поняття «англомовний юридичний дискурс», надано характеристики договорів купівлі-продажу, до яких належать:<br>чітка структура, певна фреймова організація текстового матеріалу, значна кількість фахової термінології (правової)<br>та орієнтація на суб’єктів правових відносин. Серед інших особливостей текстів договорів купівлі-продажу виявлено<br>широке використання архаїчних прислівників, багатокомпонентних термінів, серед яких найбільш уживаними є дво-<br>та три- компонентні, та граматичних форм дієслів у пасивному стані. Окремо виділено методи перекладу кожного<br>виду лексики. Так, для перекладу архаїчної лексики використовують: прийом опущення; переклад за допомогою<br>займенника «цим»; використання вставних слів. При перекладі англомовних юридичних термінів-словосполучень<br>виявлено тенденцію до вживання таких прийомів: описовий метод; лексична трансформація калькування;<br>перестановка елементів терміна; транскодування. Також було виявлено тенденцію до вживання термінів-дуплетів,<br>що пояснюється багатовіковою історію та прецедентною природою англійського права. При перекладі їх структура не зберігається через змістову надмірність у мові перекладі. До граматичних особливостей договорів купівлі-<br>продажу належать: використання стверджувальних речень з значенням заперечення мовою оригіналу та їх<br>антонімічний переклад мовою перекладу; невластиве українській мові розміщення членів / частин речення та їх<br>перестановка при перекладі; домінування пасивних конструкцій в англомовних текстах та їх переклад активними<br>конструкціями українською мовою; необхідність у трансформації додавання для досягнення точності та<br>правильності при передачі смислу оригіналу.</p> Ганна Хацер Авторське право (c) 2019 Актуальні питання іноземної філології https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/219 Wed, 25 Dec 2019 00:00:00 +0000