Iспанська казка українською: проблема прагматичної адаптації та меж допустимої варіативності

  • Галина Верба Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Юлія Невинна Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ключові слова: казка, фольклор, переклад, жанр, стиль, одомашнення, коренізація

Анотація

Переклад народної казки посідає доволі специфічне місце серед жанрових стратегій перекладу художньої
літератури. Казка належить до периферійної художньої, на противагу високій авторській літературі. Специфіка
перекладу казки зумовлена ще й тим, що реципієнтом її є, головним чином, діти, а тому перекладач має враховувати
вікові особливості майбутнього читача його перекладу, при цьому не знехтувавши такими засадничими поняттями,
як адекватність та еквівалентність. Основними характерними елементами для казки можуть бути такі особливості:
зачин, кінцівка, часто триразове повторення дії, наявність повчального елементу, наявність дихотомії (добро – зло) та
відсутність детальної описовості (на противагу прозі). Щодо структурно-семантичного наповнення, то текст казки
має низку конвенціональних елементів, таких як сталі вирази початку казки та наявність такої конвенціональної
форми кінцівки. За своєю тематикою українська та іспанська казки багато в чому збігаються, залишається багато
такого, що все ж різнить їх, а це передусім різна мовна та концептуальна картина світу. Народна казка відображає
певні реалії, світобачення того чи того народу, а відтак її переклад має відобразити таку її специфіку. Стосовно
вербальної форми іспанської казки зазначимо, що синтаксис іспанської казки значно складніший, ніж української,
що спонукає перекладача періодично ділити одне складне ціле на кілька простих, замінювати інфінітивних на
герундіальних зворотів, тощо. Зачин та кінцівка в обох мовах мають усталені конвенціональні форми, які перекладач
зберігає, часто замінюючи їх на усталені українські фіксовані конвенціональні структури, проте простежується і
калькування іспанських конвенцій, що сприяє збереженню національного колориту. З погляду лексики порівняльний
аналіз виявив більшу лексичну варіативність українського перекладу порівняно з іспанським оригіналом через
нейтральність іспанської лексеми, що замінюються на коннотативно-марковані українські (йдеться про синонімічні відповідники). Переклад іспанської народної казки тяжіє більше до одомашнення в аспекті його структурно-
семантичного оформлення, проте саме лексичні реалії, побут та звичаї надають перекладеному тексту необхідного
національного колориту.

Опубліковано
2019-12-23
Номер
Розділ
Статті