Лоркіанська метафора як відображення соціально-психологічного портрету жіночих персонажів і її відтворення в українських перекладах (на матеріалі драматичних творів андалусійської трилогії)

  • Олександра Кондратенко Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ключові слова: метафора, художній переклад, драматичний твір, трансформації, деметафоризація, калькування

Анотація

У статті досліджено шляхи втілення соціально-психологічної характеристики жіночих персонажів у
метафорі у трьох драматичних творах Федеріко Гарсії Лорки («Дім Бернарди Альби», «Криваве весілля»,
«Безплідна»), а також способи її адекватного відтворення в українських перекладах, які виконали М. Москаленко і В.
Вовк. Висвітлено основоположні підходи до потрактування метафори в діахронічному аспекті: звернуто особливу
увагу на поступове розширення функціоналу феномену метафори і звернення до метафори як когнітивного та
концептуалізуючого знаряддя, котре запропонували американські дослідники Дж. Лакофф та М. Джонсон. Щоб
систематизувати естетичниі погляди Ф. Г. Лорки на роль та сутність жінки в контексті іспанського суспільства XX
ст., запропоновано поділ на тематичні метафоричні концепти, у центрі яких відображено стрижневі аспекти життя
іспанок в андалусійському селі (Жінка – моральність, Жінка – страждання, Жінка – бунтарство). Контрастивний
аналіз перекладів дає змогу виявити, що вибір перекладацької стратегії у відтворенні метафори в художньому
дискурсі зумовлений національною специфікою вихідної і цільової культур, особистими вподобаннями перекладача
та специфікою його мови.

Опубліковано
2019-12-25
Номер
Розділ
Статті