Cпецифіка формування фактологічної бази дослідження інтертекстуальності українського сегмента інтернету

  • Мар’яна Журавель Національний університет "Львівська політехніка"
  • Юрій Лаврів Національний університет "Львівська політехніка"
Ключові слова: інтертекстуальність, інтертекстема, маркер інтертекстуальності, жанри інтернету, інтернет- дискурс, інтернет-лінгвістика, реляційна база даних

Анотація

У статті опрацьовано принципи створення бази даних для дослідження інтертекстем, які використовуються
в текстах українського сегмента інтернету, для чого проаналізовано підходи до таких понять у сучасній лінгвістиці,
як інтернет-лінгвістика, інтернет-дискурс, інтертекстуальність, маркер інтертекстуальності; а також створено базу
даних і програмний продукт для відображення та редагування інформації. Окрім того, наведено найпоширеніші
моделі маркерів інтертекстуальності: як + дієслово мовлення (кажуть, говорять, говориться) – без вказівки на
авторство; як + дієслово мовлення (каже, казав, говорить, мовив тощо) – із вказівкою на авторство; як + дієслово
мовлення + прислів’я / приказка і модель як + відомо. Фактологічну базу дослідження сформовано за допомогою
системи контент-аналізу Alphateka. Пошук інтертекстем здійснено за маркерами інтертекстуальності (як кажуть; як інтернету, для чого потрібно дослідити низку параметрів, що стосуються тексту, у якому вжито інтертекстему;
мовної особистості автора; формальних і якісних характеристик інтертекстеми (спосіб уведення інтертекстеми у
текст, етимологія інтертекстеми тощо). Для дослідження інтертекстуальності текстів українського сегмента
інтернету створено реляційну базу даних. Окрім того, розроблено програмний продукт для відображення та
редагування інформації, основним завданням якого є автоматизація аналізу характеристик інтертекстем для їх
комплексного дослідження. Створено таке програмне забезпечення, що дасть змогу виявляти кореляції між різними
характеристиками інтертекстем. Для дослідження застосовано сучасні інформаційні технології, оскільки це дає змогу
опрацювати значний обсяг фактичного матеріалу, простежити кореляції між різними характеристиками
досліджуваного мовного явища. Перспективою подальших досліджень є вдосконалення бази даних, зокрема її
модернізація з огляду на виявлені під час дослідження характеристики мовного явища та кореляції між ними.

Опубліковано
2019-12-24
Номер
Розділ
Статті